Граничні умови
Граничні умови (ГУ)- умови, що характеризують шукану функцію на зовнішніх i внутрішніх границях потоку. Кількість ГУ має дорівнювати порядку диференціального рівняння за просторовими координатами. ГУ задаються у вигляді шуканої функції (ГУ першого типу), її похідної (відповідно – другого типу) або в мішаному вигляді, включаючи функцію та її похідну (відповідно – третього типу).
У теорії диференціальних рівнянь, початкові і граничні умови — доповнення до основного диференціального рівняння (звичайного або з частинними похідними), що задає його поведінку в початковий момент часу або на границі розглянутої області відповідно.
Зазвичай диференціальне рівняння має не один розв'язок, а множину. Початкові і граничні умови дозволяють вибрати з нього один розв'язок, що відповідає реальному фізичному процесу чи явищу. У теорії звичайних диференціальних рівнянь доведено теорема існування та єдиності розв'язку задачі з початковими умовами (так звана задача Коші). Для рівнянь у часткових похідних отримані деякі теореми існування і єдиності рішень для певних класів початкових і крайових задач.
Термінологія
Іноді до граничних відносять і початкові умови в нестаціонарних задачах, таких як розв'язок гіперболічних або параболічних рівнянь.
Для стаціонарних задач існує поділ граничних умов на головні і природні.
Головні умови зазвичай мають вигляд , де — межа області .
Природні умови містять також і похідну рішення по нормалі до кордону.
Приклад
Рівняння
описує рух тіла в полі земного тяжіння. Йому задовольняє будь-яка квадратична функція виду
- ,
де — довільні числа. Для виведення конкретного закону руху необхідно вказати початкові координати тіла і його швидкість, тобто початкові умови.
Коректність постановки граничних умов
Задачі математичної фізики описують реальні фізичні процеси, а тому їх постановка повинна задовольняти наступним природним вимогам:
- Розв'язок повинен існувати у будь-якому класі функцій;
- Розв'язок має бути єдиним у будь-якому класі функцій;
- Розв'язок повинен неперервно залежати від даних (початкових і граничних умов, вільного члена, коефіцієнтів тощо).
Вимога неперервної залежності розв'язку зумовлюється тією обставиною, що фізичні дані, як правило, визначаються з експерименту наближено, і тому треба бути впевненим у тому, що розв'язок задачі у рамках обраної математичної моделі не буде істотно залежати від похибки вимірювань. Математично цю вимогу можна записати, наприклад, наступним чином (для незалежності від вільного члена):
Нехай задані два диференціальні рівняння: з однаковими диференціальними операторами і однаковими граничними умовами, тоді їх розв'язки будуть неперевно залежати від вільного члена, якщо:
- розв'язки відповідних рівнянь.
Множина функцій, для яких виконуються перелічені вимоги, називається класом коректності. Некоректну постановку граничних умов добре ілюструє приклад Адамара.
Див. також
Література
- Владимиров В. С., Жаринов В. В. Уравнения математической физики. — Физматлит, 2004. — ISBN 5-9221-0310-X
- А. М. Ахтямов Теория идентификации краевых условий и ее приложения. — М. : Физматлит, 2009.
- А. М. Ахтямов, В. А. Садовничий, Султанаев Я. Т. Обратные задачи Штурма-Лиувилля с нераспадающимися краевыми условиями. — М.: Изд-во Московского университета, 2009.