Границя
Границя — одне з основних понять функціонального аналізу (а також математичного аналізу, який є скінченновимірним випадком функціонального), яке означає, що деякий об'єкт, змінюючись, нескінченно наближається до певного сталого значення. Точний зміст отримує лише при наявності коректного визначення поняття близькості між елементами (точками) множини, в якій вказана величина набуває значення. Основні поняття математичного аналізу — неперервність, похідна, інтеграл — визначають через границю.
Границя послідовності
Стале число називають границею послідовності (варіанти) , якщо для кожного додатного числа , скільки б малим воно не було, існує такий номер , що всі значення , в яких номер , задовольняють нерівність
Той факт, що є границею варіанти, позначають так: або просто чи . Номер залежить від вибору числа . При зменшенні число буде збільшуватись. Тобто, чим більш близьких значень до вимагати, тим ймовірніше більш далеких значення ряду доведеться розглядати.
Границя функції
Означення за Коші
Нехай , — гранична точка множини A. Число a називають границею функції у точці , якщо
Позначення:
або
- при
Означення за Гейне
Число називають границею функції в точці , якщо для довільної послідовності , що збігається до числа , відповідна послідовність значеннь функції збіжна і має границею одне і теж саме число .
Див. також
- Границя функції в точці
- Верхня і нижня границі
- Границя інтегральних сум
- Границя послідовності множин
- Границя індуктивна
- Границя проективна
- Межа (значення)