Гребля Тішрін

Гребля Тішрін (араб. سد تشرين або Гребля Жовтня) — гребля на Євфраті, розташована в 90 км на схід від Алеппо в провінції Алеппо, Сирія. Будівництво тривало з 1991 по 1999 рік. Рятувальні розкопки в області, які мали бути затоплені водосховищем греблі надали важливу інформацію про древні поселення що відносяться до докерамічного неоліту А (PPNA).

Гребля Тішрін
Гребля Тішрін
36°22′53″ пн. ш. 38°10′59″ сх. д.
Країна Сирія
Адмінодиниця Алеппо
Стан діюча
Річка Євфрат
Каскад Євфратський
Початок будівництва 1991
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1999
Основні характеристики
Установлена потужність 630  МВт
Середнє річне виробництво ???  млн кВт·год
Тип ГЕС руслова
Розрахований напір ???  м
Характеристики обладнання
Тип турбін радіально-осьові
Кількість та марка турбін 6
Витрата через турбіни ???  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 6
Потужність гідроагрегатів 6х105  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна
Висота греблі 40  м
Довжина греблі ???  м
Шлюз ???
ЛЕП ???
Власник ???
ідентифікатори і посилання
Гребля Тішрін
Мапа
 Гребля Тішрін у Вікісховищі

Характеристика греблі і водосховища

Гребля Тішрін — кам'яно-накидна гребля з будівлею ГЕС, розташована вище за течією від греблі Табка..[1]Гребля має 40 м заввишки і 6 гідротурбін здатних виробляти 630 МВт. Річна потужність виробництва ГЕС Тішрін греблі може становити 1,6 мільярда кіловат-годину[2] Водосховище має 60 км завдовжки і об'єм 1,3 км³.[3] Крім Євфрату, водосховище греблі Тішрін використовує воду річки Саджур.

Будівництво почалося у 1991 році і було завершено у 1999 році. Однією з причин для будівництва греблі Тішрін була нижча, від запланованої вихідна потужність ГЕС Табка[4] , через меншу кількість води що надходить з Туреччини. Відсутність належного технічного обслуговування, також є ймовірною причиною заникої продуктивності[5]Гребля Тішрін є останньою з трьох гребель, що Сирія побудувала на Євфраті. Дві інших греблі: Табка, побудована у 1973 році, і Баас, побудована у 1986 році. Сирія до початку громадянської війни планувала побудувати четверту греблю на річці Євфрат між Ар-Ракка і Дейр-ез-Зор Халябі-Залябія.[6]

Дивись також

Література

  • Akkermans, Peter M. M. G.; Schwartz, Glenn M. (2003). The archaeology of Syria. From complex hunter-gatherers to early urban societies (ca. 16,000-300 BC). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-79666-0.
  • Collelo, Thomas (1987). Syria: A Country Study. Washington: GPO for the Library of Congress. OCLC 17411963.
  • del Olmo Lete, Gregorio; Montero Fenollós, Juan Luis (eds.) (1999). Archaeology of the Upper Syrian Euphrates, the Tishrin Dam area: proceedings of the international symposium held at Barcelona, January 28th-30th, 1998. Barcelona: AUSA. ISBN 978-84-88810-43-4.
  • Fondation Osmane Mounif Aïdi (2007). Jerf al-Ahmar. Fondation Osmane Mounif Aïdi. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 19 грудня 2009.
  • Jamous, Bassam (2009). Nouveaux aménagements hydrauliques sur le Moyen Euphrate syrienne. Appel à projets archéologiques d'urgence. http://studiaorontica.org/ (French) (DGAM). Процитовано 14 грудня 2009.
  • Kolars, John (1994). Problems of International River Management: The Case of the Euphrates. У Biswas, Asit K. International Waters of the Middle East: From Euphrates-Tigris to Nile. Oxford University Press. с. 44–94. ISBN 978-0-19-854862-1.
  • McClellan, Thomas L. (1997). Euphrates Dams, Survey of. У Meyers, Eric M. The Oxford Encyclopedia of Archaeology in the Ancient Near East 2. New York: Oxford University Press. с. 290–292. ISBN 0-19-506512-3.
  • Mutin, Georges (2003). Le Tigre et l'Euphrate de la discorde. VertigO (French) 4 (3): 1–10. ISSN 1492-8442. doi:10.4000/vertigo.3869.
  • Shapland, Greg (1997). Rivers of discord: international water disputes in the Middle East. New York: Palgrave Macmillan. ISBN 978-0-312-16522-2.
  • Stordeur, Danielle (2008). Syrie - Jerf el-Ahmar. Pour savoir en plus. France Diplomatie (French) (Ministère des affaires étrangères et européennes). Процитовано 19 грудня 2009.

Ресурси Інтернету

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.