Гребінь (морфологія плазунів)

Спинний гребінь — широке, пласке утворення на спині плазунів (історично і деяких земноводних), що йде вздовж хребта, своєрідне «вітрило» з кісткових відростків з перетинками. Багато видів вимерлих земноводних і плазунів мали довгі відростки хребців, припускають, що вони були основою для спинних гребенів, які, на думку палеонтологів, виконували кілька функцій.

Відростки хребців на скелеті Dimetrodon incisivus

Функції

Чубатий хамелеон — один з власників спинного гребеня, що дожили до наших днів

Висунуто чимало припущень щодо призначення спинного гребеня. Більшість сучасних науковців сходяться на тому, що принаймні в пелікозаврів він слугував для терморегуляції[1].

Терморегуляція

Основна функція гребеня викопних плазунів — терморегуляція. У відростках хребців виявлений канал, у якому, здогадно проходили кровоносні судини, що постачали кров у перетинки. Тварини могли використовувати широку поверхню гребеня для обігріву в ранковий час, коли сонце ще стоїть низько над обрієм. Як і всі ектотермальні організми, вони могли повноцінно функціонувати лише за умови надходження достатньої кількості тепла з навколишнього простору. У разі перегрівання гребінь слугував своєрідним радіатором, забезпечуючи охолодження під час перебування у затінку[1].

Втім, недавні дослідження ставлять під сумнів ефективність подібних засобів терморегуляції, і невідомі сучасні плазуни з гребенями, що використовували б їх подібним чином[2][3]

Статевий відбір

Розвинуті елементи будови тіла в багатьох сучасних тварин слугують для приваблення представників протилежної статі під час відбору статевого партнера. Колись припускали, що таку ж функцію виконував і гребінь викопних плазунів, але зараз ця гіпотеза зазнає критики[1].

Зберігання поживних речовин

Професор Е. Штромер у 1915 р. висунув гіпотезу, що відростки слугували не основою для спинного «вітрила», а скоріше для горба: «можна було б скоріше подумати про існування великого жирового горба (нім. Fettbuckel), якому вони (відростки) забезпечували внутрішню опору» [4]. Припущення Штромера було підтримане Дж. Б. Бейлі (Jack Bowman Bailey) в 1997 р.[5]. На користь цієї гіпотези Бейлі вказує на те, що в спінозаврів, уранозаврів та інших динозаврів хребцеві відростки коротші і товстіші, ніж у пелікозаврів (в останніх вони були каркасом для перетинок), і подібні до хребцевих відростків деяких вимерлих горбатих ссавців, таких як мегацеропс і широколобий бізон[5].

Маскування

Припускали, що диметродон використовував гребінь для маскування: коли ховався в очереті, чигаючи в засідці на жертву[6].

Джерело звуку

Грегорі Пол стверджував, що паралельні шийні гребені амаргазавра (що має відростки шийних хребців) зменшували б рухомість шиї. Він припустив, що з огляду на скоріше круглий, ніж плаский переріз цих відростків, вони могли бути покриті роговою оболонкою. На його думку, не виключено, що динозавр міг видавати звук, зсуваючи їх разом[7].

Гребінь крокодилів

У гребенястих крокодилів на спині розташовані два гребені, що йдуть від очей майже до передньої третини морди. Вони утворені шкіряними горбками.

Тварини зі спинним гребенем

Земноводні

Плазуни

Галерея

Примітки

  1. D.R. Khanna, Biology of Reptiles, pp. 59-60, Discovery Publishing House, 2004 ISBN 8171419070.
  2. Tomkins, J.L.; LeBas, N.R.; Witton, M.P.; Martill, D.M.; Humphries, S. (2010). «Positive allometry and the prehistory of sexual selection» (PDF). The American Naturalist 176 (2): 141—148. doi:10.1086/653001. PubMed.
  3. Huttenlocker, A. K.; Mazierski, D.; Reisz, R. R. (2011). «Comparative osteohistology of hyperelongate neural spines in the Edaphosauridae (Amniota: Synapsida)». Palaeontology 54: 573—590. doi:10.1111/j.1475-4983.2011.01047.x.
  4. Stromer, E. (1915). Ergebnisse der Forschungsreisen Prof. E. Stromers in den Wüsten Ägyptens. II. Wirbeltier-Reste der Baharije-Stufe (unterstes Cenoman). 3. Das Original des Theropoden Spinosaurus aegyptiacus nov. gen., nov. spec. Abhandlungen der Königlich Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Mathematisch-physikalische Klasse (German) 28 (3): 1–32.[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. Bailey, J.B. (1997). Neural spine elongation in dinosaurs: sailbacks or buffalo-backs?. Journal of Paleontology 71 (6): 1124–1146. JSTOR 1306608.
  6. Bramwell, C. D.; Fellgett, P. B. (16 лютого 1973). Thermal Regulation in Sail Lizards. Nature 242 (5394): 203–205. ISSN 0028-0836. doi:10.1038/242203a0. «Many suggestions have been made about the function of the sail, as camouflage among reeds while it waited for prey, for sexual display, or literally as a sail while swimming»
  7. Paul, Gregory S. (2000) The Scientific American Book of Dinosaurs, p 94. St. Martin's Press. ISBN 0-312-26226-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.