Греково-Олександрівка
Гре́ково-Олекса́ндрівка — село в Україні, у Бойківському районі Донецької області. Населення становить 601 особу.
| село Греково-Олександрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район/міськрада | Кальміуський район |
| Громада | Бойківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA14100010070025826 |
| Облікова картка | Греково-Олександрівка |
| Основні дані | |
| Населення | 601 |
| Поштовий індекс | 87171 |
| Телефонний код | +380 6279 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°24′17″ пн. ш. 38°10′33″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
27 м |
| Водойми | р. Грузький Яланчик, балка Велика Кам'янка |
| Відстань до обласного центру |
92,1 км |
| Відстань до районного центру |
16,5 км |
| Найближча залізнична станція | Каракуба |
| Відстань до залізничної станції |
44,3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 87170, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Михайлівка, вул. Центральна, 13а |
| Сільський голова | Бродяной Олександр Васильович |
| Карта | |
  Греково-Олександрівка | |
 Греково-Олександрівка | |
| Мапа | |
 | |
Загальні відомості
Розташоване на березі річки Грузький Яланчик, у яку впадає права притока Кам'янувата. Відстань до райцентру становить близько 16 км і проходить переважно автошляхом місцевого значення.
Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.
Історія
До 1920 року Греково-Олександрівка входила до складу Олександрівської волості Таганрізької округи Області Війська Донського. У слободі існувала церква ікони Божої Матері Одигітрія[1].
У 1933 році під час Голодомору в Україні село було занесено на «чорну дошку».
З кінця 1934 року село входило до складу новоутвореного Остгеймського району, який 1935 року перейменували у Тельманівський на честь лідера німецьких комуністів Ернста Тельмана[2].
20 листопада 2008 року до 75-х роковин Голодомору 1932—1933 років в Україні на території Будинку Милосердя пройшло урочисте відкриття та освячення пам'ятного знаку, присвяченого жертвам Голодомору 1932—1933 років.
У 2016 році в рамках декомунізації в Україні адміністративна одиниця, до якої належало село, перейменована рішенням Верховної Ради України у Бойківський район[3]. 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи Бойківський район увійшов до складу Кальміуського району[4].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 601 особу, з них 82,7% зазначили рідною мову українську, 16,81% — російську та 0,17% — білоруську[5].
Примітки
- Храмы Донской и Новочеркасской епархии конец XVII века — 1920 г., 2014, с. 103.
- Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 799.
- Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Джерела
- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
- Шадріна А. В. Храмы Донской и Новочеркасской епархии конец XVII века — 1920 г / Вєнков А. В. — Ростов-на-Дону : Антей, 2014. — 440 с. — ISBN 978-5-91365-221-8.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Донецька область