Гречко Едуард Микитович

Гречко Едуард Микитович
професор Гречко Е.М.
професор Гречко Е.М.
Народився 2 травня 1941(1941-05-02) (80 років)
Василівка (Тиврівський район)
Країна УРСР Україна
Діяльність науковець
Alma mater Київський політехнічний інститут
Галузь електроніка, електротехніка
Заклад Зеленогурський університет
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук

Едуард Микитович Гречко (народ. 2 травня 1941, с. Василівка (нині Вінницька область, Україна)) — вчений в галузі електротехніки та силових напівпровідникових приладів, професор, доктор технічних наук.

Біографія

Народився в с. Василівка в сім'ї вчителя.

Почав навчання в Вінницькому педагогічному інституті, за фахом «вчитель фізики», в 1963 перевівся в Київський політехнічний інститут.

У 1967 році закінчив Радіотехнічний факультет Київського політехнічного інституту.

1967—1988[1] — працював в Інституті електродинаміки АН УРСР. У 1972 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Підвищення якості вихідної напруги інвертора на основі широтно-імпульсної модуляції».

З 1988[1] очолив лабораторію автономних систем перетворення електроенергії в щойно створеному Інституті проблем енергозбереження АН УРСР. Ступінь доктора технічних наук отримав від ВАК СРСР після представлення та захисту в 1989 році дисертації «Автономні інвертори напруги модуляційного типу». Диплом професора в галузі електротехніки та силових напівпровідникових приладів був виданий в 1992 році кваліфікаційною комісією Міністерства освіти України.

У 1990—1993 професор кафедри промислової електроніки та електротехніки в Київському технологічному іститутів легкої промисловості (нині КНУТД).

З 1993 р професор за сумісництвом в Інституті електротехніки Факультету телекомунікації та електротехніки Сільськогосподарської Академії в місті Бидгощ (пол. Akademia Techniczno-Rolnicza w Bydgoszczy), Польща.

У 1994—2012 р обраний за конкурсом професор в Інституті інформатики та електроніки Зеленогурського Університету (пол. Uniwersytet Zielonogórski, раніше Зеленогурська політехніка), Зелена Гура, Польща.

З 1996 року Член Польського товариства теоретичної та прикладної електротехніки. Член Асоціації інженерів силової електроніки, МЕІ, Москва з 1999 року.

Наукова діяльність

Основні праці Едуарда Микитовича присвячені дослідженню і розробці теорії, методів аналізу і синтезу силових пристроїв перетворювальної техніки модуляционного типу з широтно-імпульсної і амплітудно-імпульсної модуляціями, а також питанням проектування, моделювання, оптимізації та використання таких перетворювачів.

Останні роботи присвячені напрямками якісного перетворення електричної енергії в автономних системах електроживлення, що міститять пристрої перетворювальної техніки модуляционного типу.

Наукові праці

Загальна кількість наукових публікацій за період роботи 1968—2012рр .: 268 публікацій, в тому числі 8 монографій, 1 підручник, 10 препринтів, 1 навчальний посібник, 71 патентів, 94 статей в наукових журналах, 72 рефератів представлених в матеріалах науково-технічних міжнародних і національних конференцій, 8 наукових звітів, 2 автореферати.

Перелік монографій і підручників (повний)

  1. Гречко Э. Н.. Тонкаль В. Е. Автономные инверторы модуляционного типа. — Киев: Наукова думка, 1983, 304с.[2]
  2. Гречко Э. Н., Рядинских А. С. Анализ преобразовательных цепей и аппроксимация операторов. — Киев, Наукова думка, 1982, 224с.[3]
  3. Тонкаль В Е., Гречко Э. Н., Бухинский В. И. Многофазные автономные инверторы напряжения с улучшенными характеристиками . — Киев, Наукова думка, 1980, 182с.[4]
  4. Тонкаль В. Е., Гречко Э. Н., Кулешов Ю. Е. Оптимальный синтез автономных инверторов с амплитудно-импульсной модуляцией. — Киев, Наукова думка, 1987, 220с.[5]
  5. Дмитриков В. Ф., Гречко Э. Н., Тонкаль В. Е., Островский М. Ю. Теория и методы анализа преобразователей частоты и ключевых генераторов. — Киев, Наукова думка, 1988, 314с.[6]
  6. Атрощенко В. А., Гречко Э. Н., Кабанков Ю. А., Суртаев В. Д. Преобразователи электрической энергии в автономных системах электроснабжения. — Краснодар (Россия), 1991, 169с.
  7. Greczko E., Gientkowski Z., Kurowski T. Półprzewodnikowe autonomiczne układy zasilania energią elektryczną prądu przemiennego. — Zielona Góra (Польща) WSInż., 1996, 211 с.[7]
  8. Атрощенко В. А., Гречко Э. Н., Кулешов Ю. Е. Системы электроснабжения переменного тока с полупроводниковыми преобразователями. — Краснодар (Россия) Флер-1, 1997, 202 с.

Підручник: Паншин А. И., Атрощенко А. А., Гречко Э. Н., Чигликова Н. Д.- Основы теории электрических техники. Сборник упражнений и задач. -Краснодар (Россия), 1992, 167з.

Участь в науково-дослідних проектах

1989—1992 — проект «Розробка напрямків підвищення ефективності автономних енергетичних систем зі статичними», який фінансується Академією наук України, Інститут проблем енергозбереження України;

1993—1996 — проект «Розробка науково-методичної оцінки електромагнітної сумісності в системах автономного електропостачання з напівпровідниковими перетворювачами», який фінансується Академією наук України, Інститут проблем енергозбереження України;

1992—1994 — проект «Розробка методів і засобів підвищення енергоефективності в автономних енергетичних системах для підприємств легкої промисловості» фінансований Державному комітетом з наукових досліджень програми України, Інститут проблем енергозбереження НАН України;

1993—1994 — «Schematy strukturalne automatycznych układów rezerwowego zasilania i ich synteza». — За грантом Grant KBN N0 PB1416 / 8/91, ATR в Бидгощі;

1995—1997 — «Zastosowanie, zasady budowy, algorytmy sterowania i analiza procesów elekromagnetycznych trójfazowych sterowników mocy prądu przemiennego ze sterowaniem impulsowym typu PWM». — За грантом Grant KBN N0 8T10A 032 09, WSInż. в Зеленій Гурі;

1998 — Студентський дослідний проект «Przekształtniki AC / AC typu modulacyjnego w układach stabilizacji napięcia miękkich sieci zasilających o poprawnych charakterystykach». — Науковий керівник, Зеленогурський університет.

2008—2009 — «Automatyczne testowanie urządzeń do pomiaru parametrów sieci energetycznej». Власне дослідження, Зеленогурський університет.

Сім'я

Дружина Ірина Іванівна Бондаренко (народ. 1956) — інженер Інституту електродинаміки АН УРСР. Донька Анна Едуардівна Гречко (народ. 1990).

Примітки

  1. Г. П. Футорний. Гречко Едуард Микитович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X., 2006
  2. Web ИРБИС. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 30 квітня 2016.
  3. Web ИРБИС. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 30 квітня 2016.
  4. Web ИРБИС. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 30 квітня 2016.
  5. Web ИРБИС. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 30 квітня 2016.
  6. Web ИРБИС. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 30 квітня 2016.
  7. „Półprzewodnikowe autonomiczne układy zasilania energią elektryczną prądu przemiennego” Gientkowski Zdzisław (pl-PL). w.bibliotece.pl. 1 січня 1996. Процитовано 30 квітня 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.