Тонкаль Володимир Юхимович

Тонкаль Володимир Юхимович
Народився 12 квітня 1936(1936-04-12)
Київ
Помер 4 липня 2005(2005-07-04) (69 років)
Країна УРСР →  Україна
Діяльність винахідник
Alma mater Київський політехнічний інститут
Галузь електротехніка
Посада директор Інституту проблем енергозбереження НАН України, головний вчений секретар Президії АН УРСР з 1983
Ступінь член-кореспондент АН УРСР
Членство НАН України
Нагороди

Володи́мир Юхи́мович Тонкаль (* 12 квітня 1936, Київ, Українська РСР — † 4 липня 2005) — український вчений радянських часів у галузі електротехніки, 1982 — член-кореспондент АН УРСР.

Життєпис

1958 року закінчив Київський політехнічний інститут, працює на Донецькому металургійному заводі.

З 1961 року працює в Інституті електродинаміки АН УРСР.

З 1983 року обіймає посаду головного вченого секретаря Президії АН УРСР. Директор Інституту проблем енергозбереження НАН України.

Його праці стосуються

  • теорії електричних кіл,
  • теорії та практичного застосування силових напівпровідникових та електромагнітних перетворювачів електричної енергії,
  • шляхів та способів оптимізації їхніх конструкцій та енергетичних показників.

1980 року вийшла друком праця «Академія наук Української РСР» — у співавторстві із Володимиром Пелихом, Борисом Стогнієм, за редагування Ігоря Походні.

З 1989 року входив до складу Комітету по Державних преміях Української РСР в галузі науки і техніки при Раді Міністрів УРСР.

Голова Національного комітету з нових і оновлюваних джерел енергії та проблем енергозбереження НАН України, входив до складу Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани».

Зареєстровано патенти на винаходи:

  • «Спосіб визначення кута зсуву фаз між напругами у двохвузлових точках електричної мережі», 1997, співавтори — Ленчевський Євген Анатолійович, Туваржиєв Валентин Карпович, Холмський Дмитро Васильович,
  • «Спосіб кодування і декодування дискретних сигналів», 1997, той же авторський колектив.

Монографії і підручники
  1. Гречко Э. Н., Тонкаль В. Е. Автономные инверторы модуляционного типа. — Киев: Наукова думка, 1983, 304с.[1] (рос.)
  2. Тонкаль В. Е., Гречко Э. Н., Бухинский В. И. Многофазные автономные инверторы напряжения с улучшенными характеристиками . — Киев, Наукова думка, 1980, 182с.[2] (рос.)
  3. Тонкаль В. Е., Гречко Э. Н., Кулешов Ю. Е. Оптимальный синтез автономных инверторов с амплитудно-импульсной модуляцией. — Киев, Наукова думка, 1987, 220с.[3] (рос.)
  4. Дмитриков В. Ф., Гречко Э. Н., Тонкаль В. Е., Островский М. Ю. Теория и методы анализа преобразователей частоты и ключевых генераторов. — Киев, Наукова думка, 1988, 314с.[4] (рос.)

Джерела

Примітки
  1. Web ИРБИС. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 30 квітня 2016.
  2. Web ИРБИС. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 30 квітня 2016.
  3. Web ИРБИС. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 30 квітня 2016.
  4. Web ИРБИС. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 30 квітня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.