Григорович Василь Іванович
Василь Іванович Григорович (рос. Василий Иванович Григорович; 1786, м. Пирятин, тепер Полтавська область, Україна) — український і російський мистецтвознавець та історик мистецтва українського походження, конференц-секретар і професор Академії мистецтв (Петербург), видавець часопису «Журнал изящных искусств». Обраний почесним членом РАН у 1841 році.
| Василь Іванович Григорович | |
|---|---|
| Василий Иванович Григорович | |
 Василь Іванович Григорович (портрет у Російському музеї) | |
| Народився |
31 грудня 1786 м. Пирятин, Пирятинського повіту Київського намісництва |
| Помер | 15 травня 1865 (78 років) |
| Громадянство |
 Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | український і російський мистецтвознавець та історик мистецтва |
| Відомий завдяки | видавець часопису «Журнал изящных искусств» |
| Alma mater | Київська Академія |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Петербурзька академія мистецтв |
| Титул | почесний членом РАН (1841) |
| Посада | конференц-секретар і професор Академії мистецтв (Петербург) |
| У шлюбі з | Q110293165? |
| Діти | Q110293162? |
Біографія
Василь Іванович Григорович народився в Пирятині, в родині священника місцевої церкви Різдва Богородиці — Івана Микитовича Григоровича[1].
1803 закінчив Київську академію.
Від 1824 брав активну участь у роботі Товариства заохочування художників у Петербурзі.
Професор (з 1828 року) і конференц-секретар Петербурзької академії мистецтв.
З 1839 — дійсний член Російської Академії, з 1841 року — почесний член РАН.
Майже щоліта В. І. Григорович приїжджав на Гетьманщину, у Пирятин до матері, бував, зокрема, на хуторі Убіжиці, де гостював у батька Є. П. Гребінки, з яким підтримував товариські стосунки.
Видав перший у Російській імперії художній часопис «Журнал изящных искусств» (1823, 1825).
Василь Григорович сприяв розвитку мистецької освіти в Україні, допомагав молодим українським художникам. Так, він брав активну участь у звільненні Тараса Григоровича Шевченка з кріпацтва. На згадку про день звільнення поет присвятив В. І. Григоровичу поему «Гайдамаки». 24 грудня 1843 року Т. Г. Шевченко відвідав у садибі матір Григоровича, про що повідомив його листом від 28 грудня. З посвятою В. І. Григоровичу Є. П. Гребінка видав у 1837 році «Рассказы пирятинца».
В. І. Григорович помер 1865.
Джерела та посилання
- Григоровичів садиба // Полтавщина : енцикл. дов. / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — С. 216—217. — ISBN 5-88500-033-6.
- Підбірка російськомовних гасел/статей про Григоровича Василя Івановича на histpol.pl.ua
- Панченко, Владимир. «Є у мене щирий батько...» (рос.). День.