Григорій Ніський

Григорій Ніський (грец. Γρηγόριος Νύσσης, лат. Gregorius Nyssenus, нар. бл. 335, Неокесарія — пом. після 394, Ніса, Каппадокія) — богослов, філософ, екзегет, один з трьох великих «каппадокійців», брат святих Василія Великого і Петра Севастійського, єпископ Ніси в Каппадокії. За його ініціативою на ІІ Вселенському Соборі, був доповнений Нікейський символ віри. Високо шанований християнський святий.

Григорій Ніський
дав.-гр. Γρηγόριος Νύσσης
Народився 335[1] або 4 століття
Кайсері, Туреччина
Помер 395, не раніше 394 або 4 століття
Невшехір, Туреччина
Діяльність богослов, священник, письменник, клерик
Галузь філософія
Знання мов давньогрецька і латина[2]
Посада єпископ
Конфесія католицька церква і православна церква
Батько Василій Старшийd
Мати Емелія Кесарійськаd
Брати, сестри Макрина Молодша, Василій Великий і Петро Севастійський

Святитель Григорій, єпископ Ніський, був молодшим братом святителя Василія Великого. Народження і виховання його збіглося з найбільшим розпалом аріанских суперечок. Отримавши прекрасну освіту, він був у свій час наставником красномовства. У 372 році був рукоположений святим Василієм Великим на єпископа міста Ніси в Каппадокії.

У 379 році помер його брат святий Василій Великий. Святий Григорій важко переживав втрату свого наставника. У тому ж році святий Григорій брав участь в Антіохійському Соборі проти єретиків, що не визнавали непорочності Божої Матері, і тих, що поклонялися Богоматері як божеству. Він був вибраний Собором для огляду церков в Аравії і Палестині і утвердження православного вчення про Пресвяту Богородицю. По дорозі назад святий Григорій відвідав Єрусалим.

В 381 році святий Григорій був одним з головних діячів II Вселенського Собору, який було скликано в Константинополі проти єресі Македонія, який неправильно вчив про природу Святого Духа. На цьому Соборі, за ініціативою святого Григорія, був доповнений Нікейський символ віри.

Доживши до глибокої старості, святий Григорій Ніський помер, незабаром після Константинопільського Собору.

Богослів'я

Антропологія

Святий Григорій, можливо, вірив у всезагальне спасіння всіх людей. Григорій стверджує, що коли ап. Павло каже, що Бог буде "всім у всьому" (1 Кор. 15, 28), це означає, що хоч деяким може знадобитися тривалий час для очищення, зрештою "жодна істота не залишиться поза кількістю врятованих" [3] і що "жодне творіння Богом не потрапить за межі Царства Божого". [4] Тим не менш, у Великому Катехізисі Григорій припускає, що, коли кожен воскресне, спасіння буде надано лише хрещеним, хоча він також заявляє, що інші, керовані своїми пристрастями, можуть бути врятовані після очищення вогнем[5]. Таке богослов'я святого критикується останнім часом.[6]

Григорій також був одним з перших християнських богословів, який сказав, що рабство як інститут був за своєю суттю гріховним. Він вважав, що рабство порушує властиву людству цінність і природу людства бути вільним; Відходячи від рабства яке було поширене ще в іудеїв, він аргументував це тим, що людині дано оволодіти тваринами, а не людством. Хоча такі аспекти рабської системи критикували такі стоїки, як Сенека, це було першою і єдиною стійкою критикою інституту рабства, зробленого в античному світі. "Бог сказав: Давайте зробимо людину за власним образом і подобою. Якщо людина створена за подобою Божою і керує всією землею, і отримала владу над усім на землі від Бога, який є її покупець? Хто її продавець? Тільки Бог має цю владу, а точніше, навіть не самий Бог. Бо його благодатні дари, як кажуть, є безповоротніми ( Рим. 11:29) Тому Бог не зводить людський рід до рабства, оскільки він сам, коли ми були поневолені гріхом, привів нас до свободи. Але якщо Бог не поневолить того, що є вільним, хто ж той, хто встановлює власну силу понад Божу? " - каже св. Григорій.[7]

Джерела
De virginitate

Література

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118541919 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
  3. In Illud 17;
  4. In Illud 14 (Downing)
  5. Maspero & Mateo Seco, p. 57-56
  6. Ilaria Ramelli: The Christian Doctrine of Apokatastasis (Brill 2013)
  7. Гомілії на Еклезіаста; Холл і Моріарті, тр., Де Грютер (Нью-Йорк, 1993) с. 74.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.