Воскресіння

Воскресіння мертвих — поняття, що існує в багатьох релігіях, міфах. Є частиною уявлень про загробне життя. В християнстві догмат про воскресіння є одним з основоположних.

У християнстві

Ілля Рєпін, «Воскресення дочки Яіра»
Джотто ді Бондоне, «Воскресення Лазаря»

У Біблії описано 8 випадків воскрешення з мертвих (коли хтось воскрешав інших) і 1 випадок воскресіння (коли Ісус воскрес сам):

  • Воскрешення юнака Іллею
  • Воскрешення дитини Єлисеєм
  • Воскрешення людини дотиком до кісток Єлисея
  • Воскрешення дочки Яіра Ісусом
  • Воскрешення Ісусом сина вдови біля воріт Капернауму (Лк. 7:12–16)
  • Воскрешення Лазара Ісусом — до воскрешення Лазар був мертвий чотири дні й був похований за єгипетським звичаєм у печері, закутаний погребальними пеленами
  • Воскресіння Христа
  • Воскрешення Тавіфи Петром
  • Воскрешеення Євтиха Павлом

Приклади воскрешення святими

Вважається що Апостол Іван воскресив з мертвих 200 людей, яких небесний вогонь вбив за поклоніння ідолу. Після Вознесіння Христа, Апостол Пилип проповідуючи в Галілеї, воскресив маленьку дитину, яка померла на руках у матері.

Пророцтво про загальне воскресіння з мертвих

  1. Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть. Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі. І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син. Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду. (Ів. 5:25–29)
  2. Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не втратив, але воскресив те останнього дня. Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. (Ів. 6:39–40)
  3. Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане. І маю надію я в Богі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних. (Дії 24:14–15)

Хоча будуть воскрешені ті ж самі тіла, але вони будуть обновленими духовними. Це, знову ж таки, потрібно для повноти вічного блаженства (мук). Духовність тіл буде відповідати зміненим властивостям світу (після його кінця). Ці тіла не будуть мати грубих плотських потреб (таких як продовження роду і харчування), але будуть мати потреби нові — духовні («пити… нове вино в Царстві Отця», та інші.) Зрозуміло, що якими будуть ці потреби в дійсності ми, в даному своєму стані точно зрозуміти не можемо.

У Православ'ї

У православ'ї, як і серед більшості християнських конфесій, віра у всезагальне тілесне «воскресіння мертвих» (11-й член Нікейсько-Царгородського Символу віри: грец. Προσδοκῶ ἀνάστασιν νεκρῶν) з'єднаються з очікуваним другим пришестям Ісуса Христа для здійснення суду над усіма людьми, що живуть і коли-небудь жили.

Необхідність відновлення тіл богословськи обґрунтовується наступним[1]:

  1. Тіло складає необхідну частину людської істоти, тому блаженство праведних (і муки грішних) було б неповним, якби їх переживали одні лише душі, без тіл.
  2. Тіла творили гріхи (так як і правду) разом з душами і було б несправедливо карати за них лише душі, а тіла залишити без кари (нагороди).

Це вчення абсолютно несумісне з вченням про переселення душ. Якби душа мешкала в різних тілах, то незрозумілим було б яке тіло для неї воскрешати.

У грецькій міфології

  • Адоніс — одне з найпоширеніших у багатьох стародавніх релігіях уявлень про померле й воскресле божество.
  • Главк — віщун Поліейд помітив, що вбита змія ожила від трави, покладеної на неї іншою змією, і з допомогою цієї ж трави воскресив Главка.
  • Пелоп — будучи хлопчиком, Пелопа запропонували в їжу небожителям, що збиралися на бенкет у Тантала. Проте боги зрозуміли обман і воскресили Пелопа, причому лопатка, яку з'їла Деметра, розгублена через зниклу доньку Персефону, була замінена вставкою зі слонової кістки.
  • Асклепій став настільки великим лікарем, що навчився воскрешати мертвих, і люди на Землі перестали вмирати. Бог смерті Танатос, втративши здобич, поскаржився Зевсу на Асклепія, що порушив світовий порядок. Зевс погодився, що, якщо люди стануть безсмертними, вони перестануть відрізнятися від богів. Своєю блискавкою громовержець вразив Асклепія, але великий лікар не попав в царство мертвих, а став богом лікування.
  • Існує легенда про Емпедокла з Агрігенти як про чудотворця незвичайної сили, який зміг воскресити жінку, що залишалась до цього місяць без дихання.

В індуїзмі

Великий йогін Бабаджі воскресив людину, що кинулася вниз зі скелі і розбилася насмерть. Так його учень Лахірі Махасайя воскресив свого учня Раму.

У Китаї

Найраніша оповідь про воскресіння людини міститься у документі царства Цінь що було винайдено у Фанматань, Тяньшуй, пров. Ґаньсу 天水放馬灘.[2]

Популярний сюжет відповідного змісту маємо також у романі династії Мін «Подорож на Захід».

Примітки

  1. Игнатий (Брянчанинов), свт. — Аскетическая проповедь — Поучение в пяток 1-й недели Великого поста. О теле человеческом. pravbeseda.ru. Процитовано 20 квітня 2018.
  2. Yuri Pines, Gideon Shelach, Lothar von Falkenhausen, Robin D.S. Yates (eds.). Birth of an Empire: The State of Qin Revisited, 2013:9.

Посилання

Література

  • (англ.) Albert J. Hebert. Saints Who Raised the Dead. True Stories of 400 Resurrection Miracles. 335 pp. PB. Impr. 77 Illus. ISBN 5484


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.