Грималюк Данило

Данило Грималюк (1892, с. Тишківці, тепер Городенківська міська громада, Івано-Франківська область  1919, тепер Барська міська громада, Вінницька область) — український галицький військовик, сотник УГА.

Грималюк Данило
 Сотник
Загальна інформація
Народження 1892(1892)
с. Тишківці, тепер Городенківська міська громада, Івано-Франківська область
Смерть 1919(1919)
с. Ялтушків, тепер Барська міська громада, Вінницька область
(тиф)
Військова служба
Приналежність  ЗУНР
Війни / битви Українсько-польська війна, Українсько-радянська війна
Нагороди та відзнаки
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)

Короткий життєпис

Народився Данило Грималюк 1892 р. у селі Тишківці (нині Городенківського району Івано-Франківської області. У 1914 р., після закінчення навчання у Коломийській гімназії, став студентом фізико-математичного факультету Львівського університету. Їздив по селах з рефератами, хором, був активним членом молодіжного товариства «Січ».

З початком Першої світової війни Головна українська Рада у Львові звернулася до української молоді вступати до Легіону Січових Стрільців. Д. Грималюк добровольцем вступив у цей легіон. Перше бойове хрещення отримав у боях з російськими військами на горі Макіївці і був нагороджений медаллю «За хоробрість». Потім були жорстокі бої за гору Лисоня, де пораненим потрапив до російського полону.

У лютому 1917 року в Росії вибухнула революція. Це дало можливість десяти українським старшинам, в тому числі Є. Коновальцю, А. Мельнику і Д. Грималюку втекти із полону до Києва. Там, у грудні 1917 р., з ініціативи та під керівництвом Є. Коновальця з українців, переважно галичан, утворився Перший курінь Січових Стрільців, до якого в чині хорунжого був зарахований Данило Грималюк.

Курінь, який складався з освіченої і обстріляної в боях молоді, був головною, надійною опорою Центральної Ради. Зокрема він брав участь у придушенні більшовицького повстання на заводі «Арсенал» та в боях на околицях Києва.

Восени 1918 року отримав від управи Українських Січових Стрільців завдання встановити українську владу в містечках і селах Городенківщини — це були перші листопадові дні утворення Західної Української Народної Республіки (ЗУНР). Грималюк, за допомогою студентів і свідомої сільської молоді, за кілька днів очистив Городенківський повіт від австрійської жандармерії. Він організував групу юнаків і разом із ними вступив до новоствореної Української Галицької Армії (УГА). Брав участь у другому поході проти більшовиків на Київ. У цих боях командував сотнею. У так званому «чотирикутнику смерті» спалахнув епідемічний висипний тиф, сотник Д. Грималюк на Вінниччині в м. Ялтушків помер від цієї хвороби.

Вшанування

В його пам'ять батьки побудували каплицю, у грудні 1992 року — в річницю його смерті — було відкрито меморіальну дошку, названо його іменем одну із вулиць села та присвоєно звання — почесний громадянин c. Тишковець.

Джерела

  • Українська Галицька Армія. Матеріали до історії, том IV — Вінніпег, 1968. — С. 139.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.