Городенківський повіт
Городенківський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Адміністративним центром повіту було місто Городенка. Нині на території Городенківського повіту розташовані адміністративні одиниці Івано-Франківської області — Городенківський район і Тлумацький (частково).
| Округ | Коломийський (до 1867) |
| Коронний край | .svg.png.webp){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Центр | Городенка |
| Створений | 1854 |
| Площа | 835 км² (1880) |
| Населення | 66 849 (1880) |
 | |
| Найбільші міста | Городенка, Чернелиця, Обертин |
Королівство Галичини та Володимирії
Повіт утворений у 1854 році. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Городенківського повіту приєднаний Обертинський повіт. Однак Обертинський повіт зберігся у структурі судової адміністрації. Практично в такому вигляді Городенківський повіт існував 73 роки — до 17 січня 1940 року.
У 1880 р. повіт поділявся на 48 кадастральних гмін, складався зі 48 самоврядних громад (гмін) — 3 міських і 45 сільських (з 50 фільварками) та 40 окремих територій — загалом 88 адміністративних одиниць. За переписом 1880 р. в повіті було 66849 мешканців.
У складі ЗУНРу
Повіт входив до Станіславської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був д-р Теофіль Окуневський (УНДП), головою Повітової УНРади о. Іван Пісецький. Делегатом до УНРади обраний Теодор Замора.[1]
Польська Республіка
| Городенківський повіт | |
|---|---|
|
пол. Powiat horodeński | |
|
| |
| Місто | Городенка |
| Найбільше місто | Городенка |
| Країна | .svg.png.webp){kind=small} Польська Республіка |
| Регіон | Станіславське воєводство |
| Гміни | 49 (1867—1934), 8 (1934—1939) |
| Населення | |
| - повне | 92.900 (1931) |
| - густота | 109 |
| Площа | |
| - повна | 849 км² |
| Дата заснування | 1867 |
 | |
Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 96 поселень (з них 1 місто, 48 сільських гмін і 45 фільварків та 2 знелюднілі поселення) з 39 312 житловими будинками.
Загальна чисельність населення повіту складала 83 670 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 64 490 — греко-католики, 11 987 — римо-католики, 7 148 — юдеї, 45 — інших визнань.
Зміни адміністративного поділу
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 27 березня 1929 р. територія Обертина була розширена за рахунок землі, з вилученої з земель села Гавриляк[2].
1 квітня 1932 р. значна частина території села Семаківці передана селу Михальче[3].
Розпорядженням Ради Міністрів 10 квітня 1934 р. село Джурків передане з Городенківського повіту до Коломийського[4].
1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
містечко Городенка — місто з 1934 р.
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1934 рр. — 47
1934—1939 рр. — 7
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Старости
- Мечислав Зажецький (-1932)
- Едвард Скшинський (1932—1936)
- Леон Рутковський-Кочур (1936—1939)
Населення
Українці-грекокатолики становили 77 % населення повіту (1907)[5].
У 1939 році в повіті проживало 98 840 мешканців (78 120 українців-грекокатоликів — 79,04 %, 7 720 українців-латинників — 7,81 %, 3 540 поляків — 3,58 %, 1 870 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,89 %, 7 530 євреїв — 7,62 % і 60 німців та інших національностей — 0,06 %)[6].
Радянський період
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області[7].
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на райони:
- Городенківський — з міста Городенка і ґмін Городенка, Тишковце і Чернятин,
- Обертинський — із ґмін Обертин і Незвіска,
- Чернелицький — із ґмін Чернеліца і Сємаковце.
Примітки
- Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Hawrylak i Obertyn w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Siemakowce i Michałcze w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic powiatów horodeńskiego i kołomyjskiego w województwie stanisławowskiem. Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
- Українці. Частка у населенні повітів
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 25-26.
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
