Гринів Володимир Васильович
Володимир Васильович Гринів (нар. 16 лютого 1964) — український мислитель, письменник, поет, художник, мовознавець. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей.
Гринів Володимир Васильович. за досягнення в області культури нагороджений у 2021 р. принцем Ангальтським Едуардом медаллю "До 120-річчя з дня народження герцога Ангальтського Йоахіма Ернста" | |
---|---|
| |
Народився |
16 лютого 1964 (57 років) Красноярськ |
Місце проживання | Німеччина |
Країна | Україна |
Діяльність | письменник |
Alma mater |
Київський політехнічний інститут Київський університет імені Тараса Шевченка |
Галузь | філософія історія мовознавство астрофізика геополітика мистецтво |
Звання | академік Української міжнародної академії оригінальних ідей |
Життєпис
Народився 16 лютого 1964 року в місті Красноярську (Росія). Батько Василь Іванович Гринів, українець, зв'язківець УПА, засуджений до 10 років сталінських таборів, звільнений 1954 р. у Красноярську. Мати Мігурська Ганна Станіславівна, білоруска. 1969 р. родина переїхала в село Вишняки Фастівського району Київської обл. В. Г. закінчив Мотслобідську 8-річну школу, а потім Борівську середню школу. 1987 року закінчив з відзнакою Київський політехнічний інститут, приладобудівний факультет. а 1993 року — Київський університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики.
Декілька років працював кореспондентом, редактором різних газет і журналів, в часи перебудови був кореспондентом та редактором Рухінформу при Секретаріаті Народного Руху України (Київ), зробив кілька репортажів для литовського телебачення і вашингтонської редакції «Голос Америки».
З 1992 року написав цілий ряд книг на філософську, космотворчу, мовознавчу, історичну та соціально-політичну тематику: «Философия небытия Карла Маркса. Критика», «Преодоление диалектики», «Праязык и символ», «Мифология бытия», «Формулы мироздания», «Фамильная генеалогия», «Родословная бухарских евреев»[1], «Хроника эрзи», «Der Zusammenhang zwischen Planetenentstehung und Völkerwanderung».
2002 року переїхав з родиною до Німеччини. Тут став більше відомий як художник. З 2009 року зробив до двох десятків персональних виставок, в тому числі у Веймарі, Баден-Бадені, Тель-Авіві, Гамбурзі (в Генеральному консульстві України, 2016), Мюнхені (в Українському Вільному Університеті, 2016), Берліні (у Посольстві України в Німеччині, 2016), Магдебурзі (в Земельному парламенті Саксонії-Ангальт, 2017) та Карлових Варах (в Українській греко-католицькій церкві, 2017). Український терен глибоко вкорінений в його мистецтво. Це особливо помітно в його картинах, нехай вони і сягають космічних просторів. Мистецька стипендія від Європейської соляної компанії European Salt Company (esco) на 2018/19 рр.
2018 р. видав відразу 7 книжок, над якими працював паралельно роками:
"Метафізика української родовідної ідеї" (538 с.). Українська родовідна ідея – сутність українського народу, його духовність, або менталітет. Це традиції та звичаї, що формувалися віками й тисячоліттями; билини й пісні; рідні дохристиянські наймення; повага до пращурів та шанування землі-годівниці. У монографії досліджується і подається у формулі рід – рідна (родо-відна) віра – нарід глибинне коріння існування спільноти зріднених між собою людей на прекрасному терені – краї, що, як доведено автором, не затоплювався прадавнім морем і не вкривався льодовиком. Праукраїнський чорнозем слугував людству своєрідним “ноєвим ковчегом”, де воно вижило, розмножилося та звідки розпорошилося по землі, несучи в собі іманентні резонансні ознаки рідної крові, прамови та великого майбуття єдиної родини.
"Етимологічно-онтологічний словник української мови. Історія українських слів з давніх-давен до сьогодення" (613 с.). Над “Етимологічно-онтологічним словником української мови” автор працював п’ятнадцять років. У результаті з’явилася нова парадигма реконструкції лексем, що дозволяє усвідомити як самобутність і сиву давнину української мови, так і неперервне її збагачення. На відміну від наявних етимологічних словників (які часто нагадують ілюстративний матеріал порівняльного мовознавства), етимологічно-онтологічне дослідження сягає першоджерел слова. Автор намагається якнайглибше проникнути в таїну виникнення слова, спираючись при цьому (а) на здатність звукового резонатора людини реконструювати якнайширший спектр звуків навколишнього середовища і (б) на мимовільні фізіологічні вигуки як реакції на різноманітні подразнення. Кожна лексема розглядається неначе живий організм, котрий має не тільки своїх попередників і старших прабатьків, а й відтворює-ретранслює “нечутну музику сфер”. У майбутньому, на думку автора, резонансні характеристики слова зокрема і мови в цілому відтворять не тільки прамову, а й родовід людини, а також наблизять індивідуум до усвідомлення онтології світобудови. В етимологічно-онтологічному словнику пояснюється походження майже 6000 найбільш уживаних у сучасній укра-їнській мові кореневих слів. Розрахований на всіх мислячих людей, стане у пригоді учням, студентам, учителям, ученим.
"Рух планет, континентів, етносів" (151 с.). Автор формулює сміливі та оригінальні астрофізичні та геополітичні теорії і доводить їх на сторінках своєї праці. Ось лише деякі з них: механізм викиду протопланет Сонцем, утворення сонячних плям, набута прецесія Землі, закономірності «переселення народів» та руху етносів переважно в (північно-)західному напрямку проти обертового руху планети, конструкції літальних приладів майбутнього.
"Великий міф про Катерину Велику" (123 с.).Неупереджене дослідження життя та правління російської імператриці німецького походження Катерини ІІ Великої спростовує цілу низку міфів, яких не хоче позбутися Росія, бо ними вона обґрунтовує свою агресивну політику по відношенню до України.
"Спростування одіозних доктрин Карла Маркса" (238 с.). Книга написана до 200-річчя з дня народження К. Маркса, яке виповнюється 2018 р. У своїй праці автор спростовує численні Марксові соціально-філософські та політекономічні нісенітниці, які надовго заволоділи розумом великої частини людей і продовжують тримати їх своїми ланцюгами.
"Родовід мироздання. Вірші" (467 с.). Глави збірки віршів ведуть зворотній відлік до Революції Гідності та Війни за Незалежність..
"Український мартиролог. Вірші" (421 с.). Глави збірки віршів ведуть свій відлік від Революції Гідності та початку Війни за Незалежність. Український мартиролог – свідчення святості синів і дочок України, які боронять свій нарід та гинуть за його свободу.
*
Новий гімн України
*
Україна – стиглий жовтий колос,
Що налився соками в полях,
Пращурів луна далекий голос
І своїх дочок, синів єдна.
*
Приспів:
Україна – край у всім чарівний,
Де Тризуб сіяє крізь віки,
І серця в єдинім ритмі б’ються
Задля щастя й миру на землі.
*
Україна – мудрість, сила й воля,
Звершення у творчості нові,
Кращої в житті спіткання долі,
Шлях тяжкий до світла із пітьми.
*
Приспів
*
Україна – родовідне коло,
Неба неозора височінь,
Це політ лелеки стрімко вгору
І в гніздо повернення її.
*
Приспів
*
В, Гринів, 2004 – 2017 рр.
*
На Майдані палять шини
*
На Майдані палять шини,
Чорний дим стоїть стіною,
На Майдані правди сила,
Сил від того більше втроє.
*
На Майдані палять шини,
Чорний дим стоїть стіною,
За стіною чорні душі
Приміряють чорні ролі.
*
На Майдані палять шини,
Чорний дим стоїть стіною,
Почалася стрілянина,
Вбитих лік пішов угору.
*
На Майдані палять шини,
Чорний дим стоїть стіною,
А народ не зупинити,
Він у наступ йде без зброї.
*
На Майдані палять шини,
Чорний дим стоїть стіною,
І злякались чорні сили
Сотні світлої героїв.
*
В. Гринів, 17 – 18 березня 2016 р.
Автор книг
- Гринив В. Философия небытия Карла Маркса. Критика философских, политэкономических и социологических доктрин. - Киев: Топотранс, 1992. 378 с. 2000 экз..[2]
- Гринив В. Преодоление диалектики: Опыт самоотрицающего самосознания. - Киев: Логос, 1996 г. 276 с.[3]
- Гринив B. Праязык и символ. - Укр. акад. ориг. идей. — Киев: Логос, Санкт-Петербург: Алетейя, 1999. — 233 с. : ил. — ISBN 966-581-019-7 : Б. ц.[4]
- Гринив В. Мифология бытия. — Киев, 2004.
- Гринив В. Формулы мироздания. — Киев, 2004.
- Гринив В. Фамильная генеалогия. - Киев, Бернбург. 2006, 365 с.
- Гринив В. Искусство перевоплощения. - Москва, 2006, 246 с.
- Гринив.В., Гринива Ж. Хроника эрзи. - Бернбург, 2008, 311 с.
- Гринив В., Гринива (Аминова) Ж. Родословная бухарских евреев. 1-е издание. - Киев, Бернбург, 2005, 400 с.
- Гринив В., Гринива (Аминова) Ж. Родословная бухарских евреев. - Венло (Нидерланды), 2008, 600 с., ISBN 978-3-9809872-1-9.
- Гринив В., Гринива (Аминова) Ж., Тахалова С. Тонкая игра мысли. - Венло (Нидерланды), 2014, 444 с., ISBN 978-965-709-5-76-4.
- Гринів В. Метафізика української родовідної ідеї. - Кам’янець-Подільський, 2018, 538 с., ISBN 966-7139-87-5.
- Гринів В. Етимологічно-онтологічний словник української мови. - Кам’янець-Подільський, 2018, 613 с., ISBN 966-7139-92-1.
- Гринів В. Рух планет, континентів, етносів. - Кам’янець-Подільський, 2018, 151 с., ISBN 978-617-7626-12-0.
- Гринів В. Великий міф про Катерину Велику. - Кам’янець-Подільський, 2018, 123 с., ISBN 978-617-7626-13-7.
- Гринів В. Спростування одіозних доктрин Карла Маркса. - Кам’янець-Подільський, 2018, 238 с., ISBN 978-617-7626-11-3.
- Гринів В. Родовід мироздання. Вірші. - Кам’янець-Подільський, 2018, 467 с., ISBN 978-617-7626-14-4.
- Гринів В. Український мартиролог. Вірші. - Кам’янець-Подільський, 2018, 421 с., ISBN 978-617-7626-15-1.
- Гринив В. Анна Нетребко. Оперная дива № 1 на планете. - Бернбург (Германия), 2019, 204 с.
- Griniw W. Transformance. Katalog 2014. - Kulturstiftung Bernburg 2014, 69 S.
- Griniw W. Super-Formance. Katalog 2015. - Kulturstiftung Bernburg 2015, 87 S.
- Griniw W. Der Zusammenhang zwischen Planetenentstehung und Völkerwanderung. - Kulturstiftung Bernburg 2015, 2016, 188 S.
- Griniw W. Der große Mythos um Katharina die Große. - Bernburg 2019, 158 S.
- Griniw W. Neue Theorie der Planetenentstehung. - Bernburg 2020, 134 S.
- Griniw W. Widerlegung der Marx-Theorien. - Bernburg 2020, 251 S.
Примітки
- Владимир Гринив, Жанна Гринива (Аминова) Из книги «Родословная бухарских евреев»
- Гринив В. В. Философия небытия Карла Маркса. Критика философских, политэкономических и социологических доктрин. Киев: 1992. 378 с. 2000 экз.
- Гринив В. В. Преодоление диалектики: Опыт самоотрицающего самосознания. Киев. 1996г. 276 с. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- Владимир Гринив. Лучшие книги