Вишняки (Фастівський район)

Вишняки́ село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 241 осіб. Має вулиці — Тітова, Гагаріна.,Пісщана , Лісова. На території прилеглій до села розташований цвинтар , який використовується жителями с. Мотовилівка (Дубинка), за 1,5км залізниця з.п. Вишняки (відкрита 1964), з переїздом,. В селі діє ФАП, працює продуктова крамниця, з 1868 лісова сторожа..Під час виборів працює ДВК.

село Вишняки
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Фастівський
Рада Мотовилівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA32140150080034052
Основні дані
Засноване 1667
Населення 241
Площа 0,63 км²
Густота населення 382,54 осіб/км²
Поштовий індекс 08520
Телефонний код +380 4565
Географічні дані
Географічні координати 50°08′56″ пн. ш. 30°00′49″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
188 м
Місцева влада
Адреса ради 08522, Київська обл., Фастівський р-н, с.Велика Мотовилівка, вул.Шкільна,1
Карта
Вишняки
Вишняки
Мапа


Уперше письмово згадується 1651 на шляху від Мотовилівки до Дорогинки. Будинок лісничого на місці, де згодом виникло с. Вишняки , позначено на карті Шуберта 1877року.У 1897 року, під час Першого всеросійського перепису населення на хуторі Вишняки Ксаверівської волості у семи дворах мешкало 26 чоловіків і 20 жінок[1]. Назва села походить від дикого вишняка, що зростав на роздоріжжі шляху від Мотовилівки (Дубинка, Слобідка) до Офірни , Кощіївки , Дорогинки, Тарасенків , Страшуків. Хутір входив до Ксаверівської волості, Мотовилівськослобідської сільради, Червономотовилівської сільради. Фастівської ОТГ. З 1925 року після відкриття станції Сорочий брід кількість жителів почала збільшуватися. Під. час ІІ світової біля х.Вишняки в урочищі" глибокі лози" діяв загін ім.. Кармалюка ком.член (ОУН) В.Кравченко "Довгий",(серпень 1942- березень 1943), а з квітня- червень 1943 командир А.Грисюк (герой радянського союзу 1940.). З 2020 року село входить до Мотовилівського старостинського округу Фастівської ОТГ.

Відомі люди

Примітки

  1. Історико-хронологічний літопис Фастівщини від товариства «Просвіта». Видання друге. — Фастів, 2016. — С. 37.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.