Гриф чорний

Гриф чорний[1] (Aegypius monachus) — хижий птах, єдиний представник роду гриф (Aegypius Savigny, 1809) родини яструбових (Accipitridae) ряду соколоподібні (Falconiformes).

?
Гриф чорний

Голова грифа чорного
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Гриф (Aegypius)
Savigny, 1809
Вид: Гриф чорний
Біноміальна назва
Aegypius monachus
(Linnaeus, 1766)

Ареал поширення чорного грифа      Гніздування      Осіле проживання      Шляхи міграції      Зимування     Вимерлий     Реінтродукований
  • Зелений: Сучасні місця гніздування
  • Зелений ?: Можливі місця гніздування
  • Зелений R: Реінтродікція в процесі
  • Блакитний: Сучасні місця зимування
  • Темно-сірий: Колишні місця гніздування
    •
  • Темно-сірий ?: Ймовірні колишні місця гніздування.
Посилання
Вікісховище: Category:Aegypius_monachus
Віківиди: Aegypius monachus
ITIS: 175494
МСОП: 22695231
NCBI: 8959
Fossilworks: 365995

Морфологічні ознаки та визначення у природі

Дуже великі птахи. Загальна довжина 75-100 см, довжина крила 72-85 см, розмах крил 250-300 см. Маса самок до 7,5, самців до 6,5 кг, іноді навіть більше. Дорослі птахи темно-бурі, комір навколо шиї і пух на шиї — світло-бурі. У молодих птахів все оперення, в тому числі і шия, темно-бурі.

У природі легко визначити за розмірами, темним забарвленням оперення (в тому числі і голови, це відрізняє грифа від сипа білоголового), характерним силуетом у польоті: широкі крила, втягнута голова, короткий клиноподібний хвіст. Довго ширяють високо в повітрі, роблячи широкі кола. Помітивши поживу, круто і швидко пікірують з висоти з гучним шумом крил. Голос — шипіння і хрипле каркання.

Ареал

Поширений в Південній Європі, Північній Африці, Передній і Центральній Азії. Зимують у південних районах. В Україні гніздяться лише в Криму поодинокими парами. В інших областях рідкісні залітні птахи. Улюблені місця перебування — верхня межа лісу у високих гірських пасмах.

Чисельність

Чисельність виду оцінюється у 7,200−10,000 пар, у тому числі 1,700−1,900 пар гніздиться в Європі та 5,500−8,000 пар − в Азії[2]. За даними останнього видання Червоної книги України (2009) кримська популяція грифа чорного не перевищує 50 особин, з яких щороку гніздиться 5-11 пар.

Особливості біології
Яйце Aegypius monachus

Живляться грифи чорні м'ясом і кістками мертвих тварин, тобто є некрофагами. Проковтують разом з м'ясом кістки, шерсть, які частково перетравлюють, частково викидають у вигляді погадок. Гніздяться рано. Уже в двадцятих числах березня в гніздах буває одне біле з рудувато-бурими плямами яйце. Гнізда завжди на деревах (у Криму на верхівках кримської сосни), із сухих довгих сучків і гілок, вимощені травою, шерстю, дрібними гілочками тощо. Насиджують обидва птахи, близько 55 днів. Пташенята лишаються в гнізді дуже довго, протягом 3,5—4 місяців, вилітають у серпні або навіть у вересні.

Охорона

Грифи чорні також належать до корисних і рідкісних птахів. Охороняються Конвенцією з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннською (Додаток ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями. Вид внесений до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, Європейського червоного списку[3] та Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий)[4].

Галерея

Примітки
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. BirdLife International (2010) Species factsheet: Aegypius monachus. Downloaded from http://www.birdlife.org on 07/12/2010. (англ.)
  3. Phalacrocorax pygmaeus у Європейському червоному списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991)
  4. Гриф чорний у Червоній книзі України

Література
  • Аппак Б. А., Бескаравайний М. М., Клєстов М. Л., Костін С. Ю., Осипова М. О., Цвелих О. М. Гриф чорний // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 434. — ISBN 978-966-7059-0-7.
  • Зубаровський В. М. Фауна Украины. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К. : Наукова думка, 1977. — 322 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.