Грицай Олексій Михайлович

Олексі́й Миха́йлович Грица́й (22 лютого (7 березня) 1914, Санкт-Петербург, Росія — 1998, Москва) — російський живописець-пейзажист.

Грицай Олексій Михайлович

100 років з дня народження О. М. Грицая. Поштовий блок, Пошта Росії, 2014 р.
Народився 22 лютого (7 березня) 1914, 7 березня 1914(1914-03-07)[1] або 22 лютого 1914(1914-02-22)[2]
Санкт-Петербург, Російська імперія[3]
Помер 6 травня 1998(1998-05-06)[2][1] (84 роки)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  СРСР
Діяльність художник, педагог, landscape artist, письменник, графік
Alma mater Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна
Заклад Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова
Членство Спілка художників СРСР
Жанр пейзаж
Нагороди

Народний художник РРФСРd

Біографічні дані

Навчався в Ленінграді в Інституті живопису, скульптури та архітектури Всеросійської Академії мистецтв (1932—1939) в Ісака Бродського та Василя Яковлєва.

Викладав у Московському художньому інституті імені Василя Сурикова (1948—1952, від 1964; професор від 1966).

У пейзажах розвивав традиції російського пейзажного живопису другої половини 19 століття.

Картини Грицая зберігаються, зокрема, в Третьяковській галереї (Москва).

Став прообразом червоноармійця Олексія Горскова з книги Сергія Баруздіна «Само по собі». У книзі, зокрема, зображено події перших днів війни в Кам'янці-Подільському та на Кам'янеччині, в яких брав участь Грицай.

Звання, відзнаки
  • Народний художник РРФСР (1963).
  • Народний художник СРСР (1974).
  • Дійсний член Академії мистецтв СРСР (1964).
  • Сталінська премія (1951) за картину «В Жигулях. Буряний день» (1948—1950).
  • Сталінська премія (1952) за картину «Засідання Президії АН СРСР» (1951; співавтори Василь Єфанов та ін.).
  • Державна премія СРСР (1978) за цикл пейзажів.
  • Державна премія РРФСР імені Іллі Рєпіна (1973).
  • Бронзова медаль Всесвітньої виставки в Брюсселі (1958).
  • Ордени Вітчизняної війни другого ступеня, Трудового Червоного Прапора, медалі.

Література
  • Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
  • 225 лет Академии художеств СССР: Каталог выставки. — 2-е издание. — Т. 2: 1917—1982. — М., 1985. — С. 122—123; портрет.
  • Большой энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1991. — Т. 1. — С. 342.
  • Большой энциклопедический словарь. — М.: Астрель, 2005. — С. 295.
  • Ковнер О. Днів тих слава не зів'яне: Далеке — близьке // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1988. — 4 червня. — С. 2—3.

Примітки
  1. The Fine Art Archive — 2003.
  2. The Fine Art Archive — 2003.
  3. Грицай Алексей Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.