Грицютенко Іван Єфремович
Грицютенко Іван Єфремович (нар. 26 жовтня (8 листопада) 1914, с. Золотарівка, тепер Попаснянського району Луганської області — 17 липня 1995, Львів) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1976, професор з 1977.
| Грицютенко Іван Єфремович | |
|---|---|
| Народився |
8 листопада 1914 Золотарівка, Лисичанський район, Артемівська округа, Донецька губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка |
| Помер | 17 липня 1995 (80 років) |
| Діяльність | мовознавець, викладач університету |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Заклад | ВДПУ, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова і Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор філологічних наук (1976) |
Біографія
Закінчив 1938 Київський університет.
Завідував кафедрами української мови Вінницького педагогічного інституту (1950–1953), Одеського університету (1953–1959), у 1972–1978 — завідувач кафедри загального мовознавства і російської мови Львівського університету, 1978–1980 — професор цієї кафедри.
Був ініціатором утворення окремої кафедри загального мовознавства у Львівському університеті, протягом 1980–1988 очолював її, а в 1988–1993 працював професором цієї кафедри.
Наукова діяльність
Автор праць з діалектології, історії української літературної мови кінця 19 — початку 20 ст., українського мовознавства та порівняльної граматики східнослов'янських мов:
- «Нариси з порівняльної граматики східнослов'янських мов» (1958, російською мовою; у співавт.),
- «Мова та стиль художніх творів Панаса Мирного» (1959),
- «Естетична функція художнього слова» (1972),
- «Іван Франко і питання теорії художньо-образного мовлення» (1985) та ін.
Література
- Є. С. Регушевський. Грицютенко Іван Єфремович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Іван Єфремович Грицютенко. «Мовознавство», 1995, № 4—5.