Гриціївка

Гриці́ївка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 348 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гриціївська сільська рада, якій підпорядковані села Галка, Лозове, Побочіївка. Розташ. на р. Лисогорі, за 7 км від райцентру та за 32 км від залізнич. ст. Талалаївка.

село Гриціївка
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Срібнянський район
Рада Гриціївська сільська рада
Основні дані
Засноване 1550
Перша згадка 1550 (472 роки)[1]
Населення 348
Площа 17,685 км²
Густота населення 19,68 осіб/км²
Поштовий індекс 17321
Телефонний код +380 4639
Географічні дані
Географічні координати 50°40′07″ пн. ш. 32°58′15″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 118 м
Водойми Галка
Місцева влада
Адреса ради 17321 Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Гриціївка, вул. Незалежності, 2
Карта
Гриціївка
Гриціївка
Мапа

Історія

Виникла у 2-й пол. 17 ст. Входила до Срібнянської, з 1761 — до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. (1797—1923), до Срібнянського району Прилуцького округу (1923—1930).

Гетьманщина

Вільне військове село, «до ратуші Срібнянської прислушаюче». Близько 1700 гетьман І. Мазепа надав його своєму племіннику срібнянському городовому отаману Афанасію Мокієвському. 1710 гетьман І. Скоропадський відібрав село і віддав його прилуцькому полковому писарю Андрію Севастияновичу, після смерті якого (1719) Гриціївка перейшла до трьох його синів — Івана, Василя і Матвія.

Старший син, бунчуковий товариш Іван, володів селом років 20. 1737 — 57 госп. селян, 23 госп. козаків (14 виборних, 9 підпомічників); власником селян був Іван Андр. Севастиянович. Після нього Грниціївка дісталася його дочці Марфі і сину Матвію Андр., у якого було двоє синів — Іван і Матвій Матвійовичі. Останні володіли селянами і в 1780; крім них, власником селян був бунчуковий товариш Осип Федор. Лисенко, якого О. Лазаревський вважає чоловіком Марфи Андр.

Всього 1780 в Гриціївці налічувалося: 91 двір (157 хат) селян, 3 двори (8 хат) підсусідків і 17 дворів (38 хат) козаків. У тому ж році споруджена нова дерев. Покровська церква[2][3] (перша ц-ва збудована до 1725).

Імперський період

1797 в Г. наліч. 527 душ чол. статі податкового населення. Наприкінці 18 ст. Іван Олександрович Брежинський одружився з Настею Петрівною Севастиянович, яка володіла частиною Гриціївки, і село потрапило Брежинським. На початку 19 ст. (30-ті рр.) поміщиком Гриціївки був Олександр Іванович Брежинський. Його діти володіли селянами Гриціївки до 1861.

Найбільше раніше знаходження на мапах 1812 рік[4]

1859—159 дворів, 1122 ж.[5] У 1861-66 рр. в Гриціївці містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковано 5 громад (558 ревіз. душ) селян; козаки Г. підлягали Березівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна.

Після реорганізації волостей Гриціївка 1867 увійшла до нової Срібнянської вол. 2-го стану. 1886 -13 8 дворів селян-власників, які входили до 2-х сільс. громад(Брежинського та Шкляревича), 57 дворів козаків, 3 двори міщан та ін., 219 хат, 1202 ж.; діяли: нова дерев, ц-ва (1861), земське початкове однокласне училище (засн. 1863, у віданні земства з 1872), 10 вітряків, З олійниці.

1910—315 госп., з них козаків — 103, селян — 196, ін. непривілейованих-6, привілейованих — 10, наліч. 1876 ж., у тому числі 16 теслярів, 15 кравців, 13 шевців, 1 столяр, 4 ковалі, 1 слюсар, 160 ткачів, 3 візники, 79 поденників, 14 займалися інтелігентними та 204 — ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1968 дес. придатної землі. Діяло земське однокласне училище, у якому навчалося 72 хлопч. і 37 дівча т (1912), дерев. Покровська ц-ва (у рад. період закрита).

Радянська доба

У 1923-30 рр. Г. — центр сільради. 1925 — 370 дворів, 1855 ж.; 1930 — 316 дворів, 1487 ж.; 1996 р. — 137 дворів, 382 ж.[6]

Див. також

Примітки
  1. ВРУ
  2. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 95, 523 и 573 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  4. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 29 грудня 2021.
  5. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 28 грудня 2021.
  6. Гриціївка // Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ «Видавництво „Аспект-Поліграф“», 2007. — С. 134

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.