Громадянська війна у Швейцарії

Релігійні групи в Швейцарії напередодні війни.

Після Віденського конгресу Швейцарія переживала період бурхливих політичних подій. У прогресивних протестантських кантонах було створено політичний рух, який прагнув до політичної трансформації Швейцарської конфедерації. Основними цілями лібералів були запровадження центральних органів влади, посилення рівності громадян, більш тісне співробітництво між кантонами, перетворення конфедеративної системи на федеративну. З іншої сторони, консервативні католицькі кантони, за підтримки духовенства, особливо єзуїтів, хотіли залишити конфедеративну систему такою як є. В 1830—1847 роках у Швейцарії відбувалися численні політичні заходи, в тому числі демонстрації, військові марші (наприклад, марш озброєних селян в Цюриху в 1839 році, який закінчився стріляниною і загибеллю 30 осіб), перевороти (наприклад, спроба збройного захоплення влади лібералами в Люцерні в 1844 і в 1845 роках під час яких загинули 35 чоловік, а близько 2 тисяч були заарештовані). В 1845 році консервативні кантони створили військовий союз «Зондербунд», який інші кантони визнані несумісними з конфедеративним договором.

Іноземні держави вирішили скористатися ситуацією у Швейцарії та загострити конфлікт, щоб отримати привід для військового втручання і захоплення Швейцарії, нейтральність якої гарантували домовленості Віденського конгресу. Деякі країни, як наприклад Австрійська імперія та Франція, підтримували консерваторів. Зокрема, Австрія відправила військових інструкторів в «Зондербунд», а Франція передала йому зброю. Однак, Велика Британія дипломатично підтримувала лібералів. Австрія та Франція розраховували що завдяки своїм зусиллям війна стане довгою і руйнівною, що дасть привід для збройного втручання.

Битва під Гельтвілем.

Уніформа військ конфедерації.

В липні 1847 року, коли ліберали захопили владу в деяких кантонах, які ще не визначились, конфедеративне керівництво визнало «Зондербунд» незаконним. Пізніше, 3 листопада 1847 року, 99 000 солдатів конфедерації, якими керував генерал-полковник Гійом-Анрі Дюфур, почали масові атаки на позиції «Зондербунду». Першою ціллю конфедератів стало місто Фрібур, яке капітулювало 14 листопада. Потім, із кантонів Цюрих, Берн та Ааргау війська конфедерації ввели війська до непокірної центральної частини країни. 21 листопада кантон Цуг оголосив про капітуляцію. Зайняття Цугу військами конфедерації створило їй плацдарм для наступу на Люцерн. Війська конфедерації 23 листопада атакували село Гісікон і там відбулась битва, яка стала вирішальною битвою війни. Після евакуації військ «Зондербунда» із Люцерна, війська конфедератів зайняли його. Це призвело до капітуляції решти консервативних кантонів і закінчення війни 29 листопада 1847 року.

Після війни відбулися перемови лібералів із консерваторами. Під час цих переговорів була сформульований проект нової Федеральної конституції як компроміс між думками обох сторін. Переможені кантони не зазнали великих репресій. Вони лише мусили погодитись на тимчасову окупацію і покрити витрати на війну.

Через невелику територію військових дій та дипломатичні зусилля Великої Британії, війна швидко припинилася, і міжнародного втручання не було. Наказ генерала Дюфура не знищувати майно і рятувати ворогів значно зменшив втрати від війни. Матеріальний збиток був незначним. З невеликими втратами Швейцарія вийшла із політичної кризи та ініціювала системні реформи, необхідні для поліпшення функціонування держави. Це була остання війна за участю швейцарської армії.

• The Cambridge Modern history vol. XI. Cambridge: Cambridge University Press. 1909. с. 251.
• Oechsli, Wilhelm (1922). History of Switzerland, 1499-1914. The University Press. с. 391–395.
• Church, Clive H., Randolph C. Head (2013). A concise history of Switzerland. Cambridge University Press. с. 132–161.
• «Зондербунд» в Історичному словнику Швейцарії: (нім.), (фр.), (італ.)

• Історія Швейцарії
• Громадянська війна в США
• Федеральна конституція Швейцарії