Грузинська писемність

В грузинській мові розвинулися три писемності: асомтаврулі (груз. ასომთავრული), нусхурі (груз. ნუსხური) і мхедрулі (груз. მხედრული). Їхні букви є еквівалентами одне одного, мають однакові назви і порядок, а також не мають відмінності між великими і малими буквами. Мхедрулі сьогодні є стандартним грузинським письмом, тоді як асомтаврулі та нусхурі тепер використовує лише Грузинська православна церква в церемоніальних релігійних текстах та іконографії (загальна назва цих писемностей хуцурі, тобто, «церковне письмо»).

Грузинська писемність
вид алфавіт
мови картвельські, деякі інші
період 430 - сьогодення
походження

змодельована на основі грецького алфавіту

  • на створення вплинув арамейський алфавіт
    • грузинський алфавіт
напрямок зліва направо
Юнікод

http://www.unicode.org/charts/PDF/U10A0.pdf

http://www.unicode.org/charts/PDF/U2D00.pdf
დამწერლობა [дамцерлоба] означає «писемність».

Грузинське письмо є унікальним і його точне походження лишається нез'ясованим. Водночас порядок букв є схожим до грецького, за винятком літер, що позначають унікальні грузинські звуки і які згруповано в кінці. Початково письмо складалося з 38 літер, а зараз містить 33. Інші картвельські мови також використовують грузинське письмо, адаптуючи кількість літер до своїх потреб.

Букви грузинських абеток

Порівняльна таблиця
Числове
значення		 Асомтаврулі Нусхурі Мхедрулі Назва Транскрипція IPA
1 Ⴀ ⴀ ა ан ɑ
2 Ⴁ ⴁ ბ бан b
3 Ⴂ ⴂ გ ґан g
4 Ⴃ ⴃ დ дон d
5 Ⴄ ⴄ ე ен ɛ
6 Ⴅ ⴅ ვ він v
7 Ⴆ ⴆ ზ зен z
8 Ⴡ ⴡ ჱ хе ɛj
9 Ⴇ ⴇ თ тан t
10 Ⴈ ⴈ ი ін i
20 Ⴉ ⴉ კ к'ан kʼ
30 Ⴊ ⴊ ლ лас l
40 Ⴋ ⴋ მ ман m
50 Ⴌ ⴌ ნ нар n
60 Ⴢ ⴢ ჲ йота j
70 Ⴍ ⴍ ო он ɔ
80 Ⴎ ⴎ პ п'ар pʼ
90 Ⴏ ⴏ ჟ жан ʒ
100 Ⴐ ⴐ რ рае r
200 Ⴑ ⴑ ს сан s
300 Ⴒ ⴒ ტ т'ар tʼ
400 Ⴣ ⴣ ჳ віє wi
ႭჃ ⴓ უ ун u
500 Ⴔ ⴔ ფ пар p
600 Ⴕ ⴕ ქ кан k
700 Ⴖ ⴖ ღ ган ʁ
800 Ⴗ ⴗ ყ кар qʼ
900 Ⴘ ⴘ შ шин ʃ
1000 Ⴙ ⴙ ჩ чин t͡ʃ
2000 Ⴚ ⴚ ც цан t͡s
3000 Ⴛ ⴛ ძ дзил d͡z
4000 Ⴜ ⴜ წ ц'ил t͡sʼ
5000 Ⴝ ⴝ ჭ ч'ар t͡ʃʼ
6000 Ⴞ ⴞ ხ хан x
7000 Ⴤ ⴤ ჴ кхар q
8000 Ⴟ ⴟ ჯ джан d͡ʒ
9000 Ⴠ ⴠ ჰ гае h
10000 Ⴥ ⴥ ჵ гое hoe

Застарілі букви грузинської абетки

Товариство поширення грамотності серед грузинів, засноване князем Іллею Чавчавадзе у 1879 році, вилучило 5 літер з грузинської абетки, які стали зайвими[1]:

ჱ
хе		 ჲ
йота		 ჳ
віє		 ჴ
кхар		 ჵ
гое
  • ჱ (хе), яка іноді називається "ei"[2] або "е-мерве" ("восьме e"),[3] стала рівноцінною ეჲ ей, як в ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей 'Христос'.
  • ჲ (йота), яка також називається йота,[3] вживалась замість ი (ін) після голосної, але з часом і сама стала звучати так само, як ი (ін), і була замінена нею. Тому ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей "Христос" зараз записується як ქრისტეი кріст'еі.
  • ჳ (віє)[3] стала звучати так само, як ვი ві і була замінена цим буквосполученням, як в სხჳსი > სხვისი схвісі "інші'".
  • ჴ (кхар, хар)[3] стала звучати так само, як ხ (хан), і була замінена нею. Наприклад, ჴლმწიფე стало ხელმწიფე "незалежний".
  • ჵ (гoe)[3] використовувалася для вигуку хоі!, який зараз записується як ჰოი.

Але ჵ (гое) продовжує використовуватись у сванській абетці; ჲ (йота) використовується у мегрельській та лазькій абетках для звуку [j].

Додаткові букви грузинської абетки

Абетка мхедрулі застосовувалась також і для інших мов, окрім грузинської. Тому до неї були додані додаткові букви для передачі звуків цих мов:

ჶ
фі		 ჷ
юн, шва		 ჸ
еліфі		 ჹ
перевернута ґан		 ჺ
айн
аен
твердий знак
лабіальний (огублюючий) знак
  • ჶ (фі) використовується в лазькій абетці, а також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках[4]. Вона походить від грецької букви Φ (phi).
  • ჷ (шва), також називається юн, використовується для звуку шва [ə] у сванській та мегрельській абетках, також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках[4]. В осетинській абетці вона передавала звук [ɨ], є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ы, ы.
  • ჸ (еліфі) використовується для гортанного зімкнення [ʔ] у сванській та мегрельській абетках[4]. Вона є оберненою ყ (к'ар).
  • ჹ (перевернута ґан) колись використовувалась для звуку [ɢ] в євангельській літературі, написаній дагестанськими мовами [4].
  • ჺ (айн) іноді використовується для звуку [ʕ] в бацбійській мові[4]. Вона походить від арабської букви ع (‘айн).
  • (аен) використовувалась в осетинській абетці для передачі звуку [æ][5]. Є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ӕ, ӕ.
  • (твердий знак) використовувалась в абхазькій абетці[5].
  • (лабіальний (огублюючий) знак) використовувалась в абхазькій абетці[5].

Походження грузинської писемності

Згідно з вірменськими джерелами V-VII ст., перша грузинська писемність - прародителька сучасного алфавіту мрґвловані - була створена Месропом Маштоцем (тим же, що у 405 році створив вірменську абетку)[6]. Цю теорію активно підтримували також радянські вчені та академіки. Так Микола Марр, радянський антрополог та мовознавець, у своїй роботі «Про єдність задач вірмено-грузинської філології» («Об единстве задач армяно-грузинской филологии») вказував, що «грузинська церковна писемність, що до Х-ХІст. використовувалась виключно книжниками Грузії, дійсно проявляє неабияку схожість з вірменським алфавітом»[7].

Грузинський академічний світ притримується іншої думки. Згідно з недавніми археологічними розкопками, перші пам’ятки грузинської письменності датуються ще до появи християнства I-III ст.[8] Головний вплив на неї мала грецька мова. Звідси ж порядок буков: ті, що відображають суто грузинські звуки були додані в кінці алфавіту[9].

Зразки письма
  • Один з найдавніших зразків грузинської абетки - напис на церкві Болнісі Сіоні в Південній Грузії.
  • Грузинська каліграфія.
  • Осетинський текст, записаний грузинським письмом мхедрулі (осетинський збірник усної народної творчості, 1940 р., Південна Осетія).
  • Абхазька абетка на основі мхедрулі. Використовувалася в 1938 - 1953 роках.
Три грузинські писемності: асомтаврулі, нусхурі, мхедрулі.

Примітки
  1. The World's Writing Systems, Peter T. Daniels, The Georgian Alphabet, p. 367
  2. Akaki Shanidze, The Basics of the Georgian language grammar, Tbilisi, 1973/1980, p. 18
  3. Otar Jishkariani, Praise of the Alphabet, 1986, Tbilisi, p. 1
  4. Unicode Standard, V. 6.3. U10A0, p. 3
  5. https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf
  6. Lenore A. Grenoble. Language policy in the Soviet Union. Springer, 2003. — ISBN 1-4020-1298-5. — P. 116: «The creation of the Georgian alphabet is generally attributed to Mesrop, who is also credited with the creation of the Armenian alphabet».
  7. Н. Я. Марр. «Об единстве задач армяно-грузинской филологии» // Кавказский вестник, 1902. No 3. Цитируется по Тер-Саркисянц. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX в.. — 2-е издание. — С. 303-304.
  8. Levan Tchilashvili, The Pre-Christian Georgian Inscription from Nek'resi, in: "Burdzhi Erovnebisa" Fulcrum of the Nationality (Ed. Giorgi Gogolashvili), Tbilisi, 2001, N3-4,æ p. 7-8
  9. Gamkrelidze, Tamaz.1989: C'eris anbanuri sistema da dzveli kartuli damc'erloba, The alphabetic system of writing and the Old Georgian script, Tbilisi, Mecniereba

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.