Грузинське вино
Грузія є одним з найстаріших виноробних регіонів світу. Геологія, розташування, рослинний світ та клімат Південного Кавказу стали історичними умовами народження тут світового виноробства. Археологічно доведено, що ще з часів Неоліту, 8000-5600 років до нашого часу тут вже існувало виробництво вина. Про що свідчать знайдені археологами відбитки виноградного листя минулих геологічних епох, старовинні амфори з залишками виноградної мезги та виноробне обладнання - кам'яні преси, давильні винограду, різноманітні винні посудини з глини та металу. Через свою ключову економічну роль у формуванні культури та економіки регіону, вино визнано нерозривно зв'язаним з національною ідентичністю Грузії.
Серед найвідоміших регіонів Грузії, де виготовляють вино (груз. ღვინო, ɣvino): Кахеті (далі поділяється за мікро-регіонами Телаві й Кварелі), Картлі, Імереті, Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті, Аджарії та Абхазії.
ЮНЕСКО додала метод стародавнього традиційного грузинського виноробства, з використанням глиняних глечиків Квеврі в списки Нематеріальної культурної спадщини.
Історія
Коріння грузинського виноробства сягає археології, коли люди з Південного Кавказу виявили, що дикий виноградний сік перетворюється на вино, коли його зберігають в неглибокій ямі. Ці знання були набуті з досвідом, і від 6000 років до н.е. жителі нинішньої Грузії культивували виноград і зберігали посудини з вином в умовах температури ґрунту. Кверві наповнювали соком, накривали дерев'яною кришкою, а потім засипали землею. Деякі посудини таким чином зберігались впродовж 50 років.
Судини з вином будь-якої форми, розміру і дизайну були важливою частиною гончарства в Грузії протягом тисячоліть. Древні артефакти свідчать про високу майстерність місцевих. Найпоширенішими і найбільш унікальними судинами для грузинської виноробної культури є квеврі - дуже великі глиняні посудини з внутрішнім шаром з бджолиного воску.
Перманентну присутність виноробства в грузинській культурі також видно у різних антикварних витворах мистецтва. На багатьох знайдених срібних, золотих і бронзових артефактах III-го і II-го тисячоліть до н. е. зображені: виноградна лоза, виноградне гроно та листя. Державний музей Грузії експонує срібний глечик з висококаратного золота з дорогоцінною інкрустацією каменями та прикрашений орнаментом; та деякі інші артефакти, що датуються II-им тисячоліттям до нашої ери. З давніх-давен, музеї Грузії демонструють Вакх, і численні саркофаги з глечиками для вина, та горнята для вина із розписом, знайдені в стародавніх гробницях.
Класифікація грузинських вин
- Грузинські столові вина - не містять цукру, мають злегка кислуватий смак.
- Грузинські сортові вина - вина, отримані з винограду одного сорту.
- Грузинські марочні вина - ті ж сортові, але вироблені за жорстко встановленими технологіями, витримуються не менше 1,5 року, та характеризується тонким ароматом та смаком.
- Грузинські колекційні вина - ті ж марочні, але після витримки у квеврі (спеціальних грузинських глиняних глечиках) і розлиті в пляшки для дозрівання від 3 до 20 років.
Експорт
Вино з Грузії поставляється в 40 країн світу (2011).
У 2011 році Грузія експортувала 18,5 млн пляшок вина по 0,75 літра. Більша частина експорту - 73% - припала на Україну, Казахстан і Білорусь.
Захист від підробок
- У 2010 році Грузією прийнято Закон «Про контролювання регіонів походження вин», для деяких найменувань.
- У 2012 році Відомство торгових знаків Німеччини позбавило російську компанію «Moscow Wines & Spirits company» прав на бренди «Цинандалі», «Кіндзмараулі» і «Хванчкара». У Німеччині бренди грузинського вина були зареєстровані на російську компанію ще у 2001 році, проте, відомо про це в Грузії стало тільки нещодавно. У скарзі, поданій «Сакпатента» в патентне відомство Німеччини, зазначалося, що «Цинандалі», «Кіндзмараулі» і «Хванчкара» є державною власністю Грузії. Як саме компанія «Moscow Wines & Spirits company» використовувала грузинські бренди, не уточнюється. Також невідомо, чи було завдано збиток Грузії.