Грушевський Григорій Іванович

Григорій Іванович Грушевський народився 22 лютого 1865 року в селі Пирогів на південних околицях Києва.

Батько (пом.10 грудня 1865) — Іван Федорович Грушевський, диякон місцевої Хрестовоздвиженської церкви.

Мати — Марія Олександрівна, у 22 роки залишилась удовою з двома дітьми. Проте невдовзі вдруге вийшла заміж за свого ровесника — 23 — річного Стефана Богдановича, дзвонаря київського Софійського собору, який пізніше став пирогівським дияконом.

Закінчив Черкаське духовне училище, після чого вступив до Київської духовної семінарії, де, як сирота, був на державному утриманні. Там він увійшов до «української» Громади, яку очолював його родич Михайло Сергійович Грушевський. Покинув навчання 1889 року, закінчивши 4 класи та отримавши свідоцтво на звання учителя повітового училища з предмету російська мова[3].

1889 року влаштувався працювати вчителем у церковнопарафіяльну школу села Нова Гребля Уманського повіту.

В 1892–1897 роках вчителював у Стремигородському однокласному народному училищі неподалік Коростеня, де чеські колоністи прийняли православ'я і на особисте прохання інспектора народних училищ статського радника Д. О. Синицького мав у дусі православ'я підтримувати як учнів, так і їхніх батьків. Отож 5 років додатково проводив вечірні заняття для дорослих[3]. На прохання Михайла Грушевського і Миколи Лисенка записував українські народні пісні серед мешканців Стремигорода та навколишніх сіл і надсилав їх Лисенку[4][5].

1897 року призначений на штатну посаду економа у Златопільській чоловічій гімназії[6][7][8][9][10][11][12](Златопіль нині — у складі міста Новомиргорода Кіровоградської області), на якій пропрацював 8 років. За сумісництвом у 1898—1903 та 1904—1905 навчальних роках викладає ще й предмет Співи[3][6][7][8][9][10][12].

З 1905 року по 1911 рік займає посаду помічника класних наставників[13][14][15][16][17][18] та останні з них три роки досить часто (іноді півроку) викладає предмети російська мова та арифметика у 1-3 класах замість відсутніх викладачів, при цьому у керівництва, яке відвідувала його уроки, зауважень не було.

З 1911 року вчитель підготовчого класу[19][20][21][22][23] і на цій посаді працює до закриття гімназії у 1920 році[24].

У 1909–1911 навчальних роках займає посаду помічника класних наставників у Златопільській жіночій гімназії[17][18].

За сумлінну працю отримує чини державної служби:

• 1905 року — колезький реєстратор[13].
• 1911 року — колезький секретар[19].
• 1914 року — титулярний радник[22].

• Орден Святої Анни 3 ступеня — 1 січня 1913 року[25]).
• Медаль «За працю у першому загальному переписі населення»[3]

Дружина — Анастасія Калениківна Денисова, киянка, «гарна і солідна швачка», з якою одружився 1890 року в Києві.

Донька — Марія (нар.1892–пом.1963).

Син — Олександр (нар.13 березня 1894, Стремигород[26], Радомисльський повіт, Київська губернія — пом.близько 1919). Закінчив Златопільську чоловічу гімназію (випуск 1913 року, атестат № 607[27]).

Донька — Наталія (нар.1899–пом.1991).

Помер Григорій Грушевський 1922 року.[1][2].

• Нехрист
• Розбиті надії
• Нечиста сила