Грінберг Олександр Зиновійович

Олександр-Ісаак Зіновійович Грінберг (нар. 1 [13] серпня 1881, Одеса, Російська імперія[1] — пом. 1938, Москва, СРСР) — російський і радянський архітектор.

Грінберг Олександр Зиновійович
Народження 1 (13) серпня 1881(1881-08-13)
Смерть 1938(1938)
Поховання Введенське кладовище
Країна СРСР
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ, Красноград, Йошкар-Ола, Москва, Бряньск, Новосибірськ, Махачкала, Нижній Новгород, Ростов-на-Дону, Саратов, Перм, Дзержинск, Клинці, Іваново-Вознесенськ
Архітектурний стиль модернізм

Біографія

Ісаак (Олександр) Зіновійович Грінберг народився 1881 року в Одесі в єврейській міщанській родині Зиновія та Блюми Грінберг[2]. Після закінчення Херсонського міського училища, в 1897 році вступив до Одеського художнього училища. В 1900 і 1901 рр. був нагороджений бронзовою і срібною медаллю за архітектурне креслення[1]. Після закінчення архітектурного відділення училища у 1901 році був зарахований на І-й курс Імператорської академії мистецтв. Був учнем майстерні професора архітектури Олександра Померанцева.

Навчання Олександра Грінберга в Академії внаслідок приватних переносів іспитів через хвороби тривало 10 років[3]. За цей час в особистому житті архітектора відбулося декілька важливих подій. 5 (18) червня 1908 року в Матвіївській церкві Петроградської сторони він був хрещений у православ'я з нареченням йому ім'я Олександр[4]. 7 (20) січня 1911 року у Вознесенському соборі Камишина вінчався з Олександрою Йосипівною (в дівоцтві Сидоренко) (1888–1961), з якою прожив у шлюбі 27 років[5].

18 (31) травня 1911 года Грінбергу було присуждено звання художника-архітектора за проєкт «Будинку Російського посольства»[6][7].

З 14 (27) лютого 1912 року — дійсний член Імператорського Санкт-Петербурзького товариства архітекторів[8].

У 1923 році спільно з Мойсеєм Гінзбургом брав участь у конкурсі на проєктування Палацу Праці в Москві. У 1925 році отримав першу премію у конкурсі на будівлю Центрального телеграфу в Москві. Отримав першу премію (спільно з Борисом Великовським) у конкурсі на зведення будівлі губвиконкому в Брянську (побудований в 1926—1928 рр..). У 1927 році виграв закритий конкурс на проєктування окружної лікарні у Новосибірську, проєкт також був здійснений. Входив до очолюваної Олексієм Щусєвим групи, яка працювала над проєктом будівлі Наркомзему. Став відомий завдяки своїм роботам 1920-х років.

Був членом Асоціації нових архітекторів (АСНОВА), після 1928 року — Об'єднання архітекторів-урбаністів (АРУ), з 1930 року — Московського обласного відділення Всесоюзного архітектурного наукового товариства (МОВАНТ).

Побудував Будинок Рад в Горькому (початок 1930-х), окружну лікарню в Ростові-на-Дону, республіканську лікарню в Махачкалі.

З 1930 по 1933 р. працював над проєктом Будинку науки і культури для Новосибірська (нині — Новосибірський театр опери та балету). Проєкт, виконаний у стилі конструктивізму, був підданий різкій критиці і кілька разів перероблявся іншими архітекторами.

За проєктами Грінберга побудовані університет в Йошкар-Олі (1936), річковий вокзал у Пермі (1940). Після літа 1933 року участі в проєктуванні практично не брав.

Помер 1938 року, похований на Введенському кладовищі.

Творчості архітектора і донині присвячені лекції в Державному музеї імені архітектора Щусєва.

Основні проєкти і споруди
Будинок рад в Нижньому Новгороді (Горький)
Річковий вокзал у Пермі
  • Конкурсний проєкт Контрактового будинку в Києві. 1911—1912. За участю студента Академії мистецтв Марка Фельгера. Четверта премія
  • Конкурсний проєкт будинку повітової Земської управи в Костянтинограді (тепер Краснограді Харківської області). 1912. Третя премія
  • Конкурсний проєкт забудови території Тучкова Буяна в С.-Петербурзі будівлями для виставок та з'їздів. 1912. Придбано
  • Конкурс проєкту кам'яного барака на 60 хворих в Астрахані. 1912. Третя премія
  • Конкурсні проєкти будівлі для установ Переселенського управління в Омську (спільно з М. Х. Дубинським). 1913. Перша та Третя премії
  • Конкурсний проєкт будинку Санкт-Петербурзького губернського кредитного товариства. 1913. Третя премія
  • Конкурсний проєкт клубного будинку Тифліських зборів в Тифлісі (спільно з М. Х. Дубинським). 1913. Третя премія
  • Конкурсні проєкти будинку Виборзького товариства для влаштування постійних квартир у Санкт-Петербурзі. 1913. (спільно з А. Я. Лангман і М. А. Айвазян). Перша і Друга премії
  • Конкурсний проєкт Народного дому в Ростові-на-Дону. 1913. Друга премія
  • Конкурсний проєкт будівлі притулку князів Оболенських для вдів-дворянок у Соснівці. 1914. Перша премія
  • Конкурсний проєкт житлового будинку квартир для робітників експедиції заготівлі державних паперів у Санкт-Петербурзі (спільно з М. Х. Дубинським). 1914. Четверта премія
  • Конкурсний проєкт Російського для зовнішньої торгівлі банку в Санкт-Петербурзі (спільно з М. Х. Дубинським). 1914. Друга премія
  • Конкурсний проєкт будинку земського банку в Одесі. 1914. Третя премія
  • Конкурсний проєкт будинку Імператорського сільськогосподарського музею в Петрограді (спільно з М. Х. Дубинським). 1915. Друга премія
  • Конкурсний проєкт будинку товариства взаємного кредиту друкарської справи в Петрограді. 1915. Придбано
  • проєкт Пролетарського будинку в пам'ять Другого конгресу III Інтернаціоналу в Саратові. 1920—1922. Здійснено частково, розібраний в 1931 р.
  • Конкурсний проєкт Будинку рад в Брянську. 1924. За участю Б. М. Великовського. Перша премія. Здійснено
  • Проєкт житлового будинку міськради в Брянську. 1927.
  • Проєкт Будинку рад у Клинцях. 1927.
  • Проєкт будинку-комуни в Клинцях. 1927.
  • Житловий будинок кооперативу «Медсанпраця» в Москві (вул. Покровка, 41). 1927. За участю В. К. Кильдишева.
  • Конкурсний проєкт Центрального телеграфу в Москві. 1925. Перша премія
  • Конкурсний проєкт Народного дому імені В. І. Ульянова-Леніна в Іваново-Вознесенську. 1924—1925. За участю Я. В. Райх і Д. Ф. Фрідмана.
  • Конкурсний проєкт Палацу праці в Ростові-на-Дону. 1925. За участю студента Московського вищого технічного училища О. В. Власова. Четверта премія
  • Конкурсний проєкт Палацу праці в Катеринославі (нині — м. Дніпро). 1925. За участю студента Московського вищого технічного училища. Друга премія
  • Проєкт Республіканської лікарні в Махачкалі. 1928. За участю М. Я. Гінзбурга. Здійснено
  • Обласна лікарня на 400 ліжок у Ростові-на-Дону (нині Міська лікарня № 1 ім. М. О. Семашко). 1926—1927. О. З. Грінберг, П. О. Голосов і Л. А. Ільїн (генплан)
  • Конкурсний проєкт Окружної лікарні у Новосибірську. Туберкульозний корпус. 1927. За участю М. В. Гофмана-Пилаєва і О. Г. Климухина. Перша премія. Здійснено
  • Проєкт Будинку рад в Нижньому Новгороді (Горький). 1929—1931 Здійснено
  • Проєкт Будинку рад у Тулі. 1930.
  • Конкурсний проєкт Центрального залізничного вокзалу в Нижньому Новгороді (Горький). 1931. За участю М. Т. Смурова.
Театр опери та балету, Новосибірськ
  • Будинок рад в Дзержинську. 1929—1932.
  • Проєкт Синтетичного театру панорамно-планетарного типу Будинку культури і науки в Новосибірську. 1929—1933. За участю М. В. Курилко і Т. Я. Бардта. Здійснено зі змінами
  • Проєкт готелю міськради в Нижньому Новгороді (Горький). 1931—1935. Здійснено із змінами
  • Конкурсний проєкт Всеросійського Коопстрахпілки в Москві. 1928. За участю О. В. Щусєва. Здійснено зі змінами
  • Будівля Наркомзему в Москві. 1928—1933. За участю О. В. Щусєва, Д. Д. Булгакова, І. А. Француза і Г. К. Яковлєва
  • Конкурсний проєкт розширення Всесоюзного комуністичного університету ім. Я. М. Свердлова в Москві. 1930. За участю М. Я. Тихомирова. Здійснено із змінами
  • Кінотеатр «Мир» у Нижньому Новгороді (Горький). 1937.
  • Річковий вокзал у Пермі (Молотов). 1932—1940. За участю Л. В. Гегарда і Р. М. Милеги.

Примітки
  1. РГИА. Ф. 789. Оп. 12. 1901 «И». Д. 57. Л. 2
  2. РГИА. Ф. 789. Оп. 12. 1901 «И». Д. 57. Л. 1-2 об.
  3. РГИА. Ф. 789. Оп. 12. 1901 «И». Д. 57. Лл. 11-13, 38
  4. РГИА. Ф. 789. Оп. 12. 1901 «И». Д. 57. Л. 30
  5. РГИА. Ф. 789. Оп. 12. 1901 «И». Д. 57. Л. 47.
  6. РГИА. Ф. 789. Оп. 12. 1901 «И». Д. 57. Л. 55 об.
  7. Кондаков С. Н. Юбилейный справочник Императорской академии художеств. Т. II. — Пг., 1915. С. 321
  8. Зодчий. 1912. № 9. С. 80

Література
  • Баландин С. Н., Баландин В. С. Новосибирск: что остаётся в наследство? — Новосибирск: Новосибирское книжное изд-во, 1990. — С. 36-38.
  • Баландин С. Н. Гринберг Алексей Зиновьевич // Энциклопедия Новосибирска. — Новосибирск: Новосибирское кн. изд.-во, 2003. — С. 237.
  • Хан-Магомедов С. О. Архитектура советского авангарда. Приложение, именной указатель. — М.: Стройиздат, 2001. — С. 21.
  • Игорь Казусь. Художник-архитектор Александр Гринберг. Альманах «Тектоника плюс» № 1. 2012, Саратов. Стр. 101—119

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.