Гулак-Артемовський Олексій Львович

Олексі́й Льво́вич Гула́к-Артемо́вський (*10 (22) лютого 1837(18370222) пом. 23 березня (5 квітня) 1896) — лікар, народознавець, музикант, збирач народних пісень.

Гулак-Артемовський Олексій Львович
Народився 22 лютого 1837(1837-02-22)
Помер не пізніше 1905
Діяльність громадський активіст
Alma mater Київська духовна семінарія

Біографія

Народився 10 (22) лютого 1837(18370222) в селі Ступичка Звенигородського повіту Київської губернії (сучасне с. Ступичне Катеринопільського району Черкаської області), син священика, двоюрідний небіж Семена Гулака-Артемовського.

Навчався в Київській духовній семінарії. 1859 вступив до Київської духовної академії. Восени 1861 року, не відчувавши покликання до теології, перевівся на медичний факультет Київського університету, де поряд з вивченням наук, передбачених програмою, захопився етнографією.[1] Закінчив навчання 1866 року.

Викладав у першій київській (подільській) недільній школі. Збирав фольклор, поширював нелегальні твори Т. Шевченка, газету «Колокол».

Переклав з польської мови на українську вступ до книги Антона Коціпінського «Пісьні, думкі і шумкі руського народа на Подолі, Украіні і в Малороссійі» (1862).

1868 видав власну збірку «Народні українські пісні з голосом» (друге видання 1883), до якої включив зібрані на Білоцерківщині та в Таращанському повіті 52 українські пісні, серед яких «приколискові», «жіночі дівочі й молодичі» та «чоловічі», а також три білоруські пісні. У російськомовній передмові до збірки наводить бібліографію сучасних йому видань українських («південноруських») пісень, яка містить 44 книги й 14 періодичних видань.[2] М. Драгоманов зазначав важливість цих матеріалів для національного відродження.

Загалом планувалося видання серії із 6-ти збірок:

  • Випуски 1—3 — ліричні пісні.
  • Випуск 4 — думи, псальми, колідки тощо.
  • Випуск 5 — весільні пісні.
  • Випуск 6 — варіанти музики й текста та пісні без музики.[2]

О. Гулак-Артемовський також є автором фахових досліджень різних хвороб.

Варіанти імені

Послуговувався різними варіантами свого імені й прізвища:

  • Ім'я: Олексій, Олекса, Алексій
  • Прізвище: Гулак, Артемовський, Гулак-Артемовський, Гулаченко-Артемовський

Праці

Цікаві факти

Олексій Гулак-Артемовський — один із прототипів Павла Радюка, героя повісті І. Нечуя-Левицького «Хмари».[3]

Посилання

  1. Вісник Академії наук Української РСР, 1969
  2. Гулакъ Артемовскій Предисловіе // Народни украінскі пісні зъ голосомъ: 50 пісень и 5 додатківъ / Зібрани, споряжени и выдани Олексіемъ Гулакъ Артемовскымъ. — Въ Киіві: Въ кныгопечатні Е. Федорова, 1868. — С. 14—15.
  3. Нечуй-Левицький І. С. [Лист:] До Михайла Грушевського: 22(9) лют. 1905 р. // Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів, т. 10. К., 1968

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.