Гусине (Градизький район)

Гусине — колишнє село на Полтавщині, зняте з обліку на початку 1960-х років у зв'язку із затопленням водами Кременчуцького водосховища.

село Гусине
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Градизький район
Рада Гусинська сільська Рада
Основні дані
Засноване до 1740 р.
Географічні дані
Географічні координати 49°19′10″ пн. ш. 32°37′45″ сх. д.
Карта
Гусине
Гусине

З історії

За козаччини Галицьке входило до Чигирин-Дібровської та пізніше Жовнинської сотні Лубенського полку.

З 1763 року у селі Михайлівська церква.[1][2]

Зі скасуванням полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні Гусине перейшло до Городиського повіту Київського намісництва.

За описом 1787 року в селі проживало 263 душ. Було у володінні військового товариша Ільяшенка Кириловича.[3]

Село є на мапі 1800 року.[4]

Від початку ХІХ ст. Гусине у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії. Пізніше також у Лялинській волості цього повіту.

У радянський період в 1920-х роках Гусине входило до Вереміївського району Золотоніського округу Полтавської губернії та пізніше до Жовнинського району Кременчуцького округу.[5]

Станом на 1946 рік Гусине мало власну сільську Раду у складі Градизького району Полтавської області[6].

За постановою Ради Міністрів УРСР ЦК КПУ від 31 грудня 1955 р., працівники колгоспу «Червоний лан» с. Гусине Градизького р-ну, Полтавської області переселялися до колгоспу ім. XVII партз'їзду с. Копані Білозерського району, Херсонської області. Це мало бути показове переселення у межах програми заселення південних областей України. Закінчилось доволі типово: через слабку організацію і забезпечення, селяни і керівництво району не бажали відправляти людей у південні області.[7]

Усе більш виразними стають контури греблі, яку намиває земснаряд, і насипу залізничної колії. Від села до села простяглися лінії майбутніх електропередач. До невпізнання змінився пейзаж і в заплаві Дніпра, де через роки котитиме свої хвилі Кременчуцьке море. У межах майбутнього моря розташовані 38 населених пунктів Градизького району. Усі вони переносяться на нові місця. Жителі села Гусиного вже поселилися в Херсонській області. Туди ж переїздять колгоспники села Галицького. Та більшість сіл переселяються в межах свого району. Такі великі села, як Вереміївка, Тимченки, Жовнине, Кліщинці, виносяться на гору – на високий берег майбутнього моря. У нових селах рівні широкі вулиці, просторі світлі будинки, як правило, на фундаментах під шиферною покрівлею…. споруджуються водопроводи, підводяться лінії електропередач, радіо. В цілому вже справили новосілля 418 сімей.…}}

— Там, де буде Кременчуцьке море. Нові села» / газета «Соціалістична Градижчина», 17 листопада 1957 року[8]

На початку 1960-х років Гусине нетривалий час було у складі Глобинського району у якому і було зняте з обліку.

Відомі уродженці Гусиного

Джерела

  1. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  2. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 563 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  3. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 142, 246
  4. Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 28 листопада 2021.
  5. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини 1648—2012 років. Довідник з історії Адміністративно-територіального поділу Полтавська обласна рада, Державний архів Полтавської області. - Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012 .— 400 с.— ISBN 978-966-182-203-9. Стор. 118, 158, 244, 258, 283, 292, 378
  6. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947 . стор. — 400
  7. Гуржіївські історичні читання. Випуск 7 — 2014. Н. В. Горло Переселення в південні області України доби спорудження дніпровського гідрокаскаду (50-70 роки ХХ ст.)
  8. Стаття «Створити село наново» на сайті Інтернет-видання «Нова Доба»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.