Кременчуцька округа

Кременчу́цька окру́га — адміністративне територіальне формування у УСРР, що існувало з березня 1923 року по вересень 1930 року. Округа була виділена спочатку у Полтавській губернії і з її скасуванням у 1925 році стала першорядною одиницею.

Кременчуцька округа

Кременчуцька округа

Адм. центр Кременчук
Країна  СРСР
Регіон Полтавська губернія
Українська СРР
Офіційна мова українська, російська
Населення
 - повне 791,6 тис. (1926)
Площа
 - повна
Дата заснування 7 березня 1923[1]
Дата ліквідації 15 вересня 1930
Карта Кременчуцької округи у складі Полтавської губернії, 1923
Карта Кременчуцької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925

Після останнього поділу на райони у 1925 році вона займала площу 11 165,8 км².

У окрузі були 4 міські поселення: міста Кременчук, Олександрія і Новогеоргіївськ, селище Крюків; 1452 сільських населених пунктів, адміністративно об'єднаних в 255 сільрад та 18 районів.

Населення

Чисельність населення на 1 січня 1926 року[2] складала 742 757 осіб, з яких сільське населення налічувало 668 769 осіб або 90 %.

У Кременчуці в 1925 році мешкало 55 898 осіб, в тому числі жінок 30 191, у Крюкові — відповідно 6356 і 3342.

На 1929 рік площа округи становила 11,3 тис. км.2, чисельність населення — 791,9 тис. чол. Проживало в окрузі: українців — 91,5 %, євреїв — 4,8 %, росіян — 3 %. Міського населення 11,1 %, у 1,5 рази менше, ніж у середньому по УСРР. Головні населені пункти: Кременчук — 58,9 тис. жит., Олександрія — 18,7 тис. жит.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[3]

населенняукраїнцієвреїросіяниполякибілоруси
м. Кременчук58 71740,649,38,40,60,2
Бригадирівський район44 88799,30,50,1
Глинський район37 34399,50,10,2
Глобинський район41 81098,20,31,00,10,1
Горбівський район33 83899,40,10,3
Градизький район35 62097,52,10,2
Єреміївський район32 04998,90,70,2
Кишинський район55 46099,60,2
Кохнівський район43 58298,70,10,80,10,1
Краснокам'янський район24 09497,80,11,9
Крюківський район30 39492,13,93,20,30,1
Лихівський район31 81699,60,2
Манжеліївський район43 85999,30,10,3
Новогеоргіївський район53 50783,52,813,4
Олександрійський район60 67986,57,32,30,10,1
Онуфріївський район34 88281,60,118,1
Попельпастівський район42 07399,30,30,20,1
Потоцький район40 27899,20,10,40,1
Семенівський район46 82897,41,01,20,10,1
Кременчуцька округа791 71691,54,83,00,10,1

Рідна мова населення Кременчуцької округи за переписом 1926 року[3]

населенняукраїнськаросійськаінша
м. Кременчук58 71731,030,438,6
Бригадирівський район44 88799,00,70,3
Глинський район37 34399,50,30,3
Глобинський район41 81097,91,20,9
Горбівський район33 83899,30,40,4
Градизький район35 62097,30,42,3
Єреміївський район32 04998,90,30,8
Кишинський район55 46099,40,40,3
Кохнівський район43 58297,02,40,6
Краснокам'янський район24 09497,32,30,4
Крюківський район30 39485,311,13,6
Лихівський район31 81699,60,20,2
Манжеліївський район43 85999,40,30,3
Новогеоргіївський район53 50782,514,82,7
Олександрійський район60 67984,37,08,6
Онуфріївський район34 88281,218,40,4
Попельпастівський район42 07399,20,30,5
Потоцький район40 27899,10,60,3
Семенівський район46 82897,41,41,2
Кременчуцька округа791 71690,15,64,3

Керівники округи

Примітки

  1. https://uk.wikisource.org/wiki/ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про_адміністративно-територіяльний_поділ_Полтавщини
  2. Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
  3. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.