Густав Кальнокі

Походив з угорського трансильванського дворянського роду. Четвертий з одинадцяти дітей графа Густава Йозефа фон Керешпатака (1799–1884) і графині Ізабелли фон Шраттенбах (1809–1875). Народився в замку Леттовітц (нині Літовіце в Чехії). У 17 років вступив на військову службу, заслужив звання старшого лейтенанта. Гусар.

З 1854 — на австрійській дипломатичній службі. Був аташе в Баварії, з 1857 — в Пруссії. У 1860 — 1870 — секретар посольства в Лондоні. Потім радник посольства у Ватикані, з 1874 — посол в Данії.

У 1879 отримав генеральське звання. Призначений послом в Росії, де служив до листопада 1881.

Зайняв пост міністра імператорського дому і закордонних справ після смерті барона Хаймерле. Характеризувався як обережний дипломат.

Один з авторів Троїстого союзу (залучення Італії до Австро-німецького договору). Робив спроби нейтралізації Румунії та Сербії. Архітектор Середземноморської Антанти. Прагнув до обмеження впливу Росії в Болгарії.

Будучи католиком, конфліктував з угорським урядом, в якому переважали протестанти. Міністр підтримав папського нунція в Угорщині Антоніо Альярді, який виступав проти процесів секуляризації, в тому числі — проти визнання цивільних шлюбів. Угорський уряд зажадав відкликання Альярді, проте Кальнокі надав йому публічну підтримку. У травні 1895 міністр-президент Угорщини Банфі Дезьо домігся відставки міністра під приводом москвофільства Кальнокі і слабкої політики, що проводилася на Балканах. Наступником Кальнокі став Аґенор Ґолуховський.

До 1897 Кальнокі був членом Палати панів (Herrenhaus) парламенту Цислейтанії, проте більшу частину часу проводив в успадкованому від матері маєтку в Предлітце, де і помер.

• І. П. Чорновол. Кальнокі Густав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 45. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Дипломатический словарь. — М.: Государственное издательство политической литературы. А. Я. Вышинский, С. А. Лозовский. 1948.
• Walter Rauscher: Zwischen Berlin und St. Petersburg. Die österreichisch-ungarische Außenpolitik unter Gustav Graf Kálnoky 1881—1895. Verlag Böhlau, Wien 1993.
• Walter Rauscher: Bündnisproblematik und österreichische Innenpolitik unter Kálnoky (1881—1895). In: Helmut Rumpler (Hrsg.): Der «Zweibund» 1879. Das deutsch-österreichisch-ungarische Bündnis und die europäische Diplomatie- Historikergespräch Österreich — Bundesrepublik Deutschland 1994. Verlag der Österr. Akademie der Wissenschaften, Wien 1996.
• Ernst R. Rutkowski: Gustav Graf Kálnoky. Eine biographische Skizze In: Mitteilungen des Österreichischen Staatsarchivs. 14 (1961), S. 330—343.
• Ernst R. Rutkowski: Gustav Graf Kálnoky von Kököspatak. Österreich-Ungarns Außenpolitik von 1881—1885. 2 Bände, Dissertation, Universität Wien 1952.