Аґенор Ґолуховський (молодший)
Аґенор Марія Адам Ґолуховський (молодший) (пол. Agenor Maria Gołuchowski, 25 березня 1849, містечко Скала, нині смт Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, за іншими даними — Львів[2] — 28 березня 1921, Відень, Австрія, або Львів) — граф, австрійський дипломат і державний діяч. Син намісника Аґенора Ґолуховського. Доктор права.
| Аґенор Марія Адам Ґолуховський | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Аґенор Марія Ґолуховський | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився |
25 березня 1849 містечко Скала, Борщівський повіт або Львів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер |
28 березня 1921 (72 роки) Львів або Відень, Австрія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Австро-Угорщина, Австрійська республіка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національність | поляк | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | дипломат | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Відомий завдяки | державний діяч | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Alma mater | Віденський університет | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Титул | граф | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Посада | foreign minister of Austria-Hungaryd і Член Палати панів Імперської Радиd | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник | Ґустав Кальнокі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник | Алоїз Лекса фон Еренталь | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія | Польський клубd | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Агенор Голуховський (старший) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Родичі | Аґенор Ромуальд Онуфрій Ґолуховський (старший) — батько | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі з | принцеса Анна Мюрат | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Аґенор Марія, Войцех Марія, Кароль Марія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| володів маєтками на Борщівщині | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_1Class_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_ribbon.svg.png.webp){kind=small}
Володів маєтками у Скалі, селах Бурдяківці, Іванків і Лосяч на Борщівщині.
Біографія
Закінчив Віденський університет.
Багато років перебував на дипломатичній службі: у 1872 році призначений аташе у Берліні, потім радник посольства в Парижі (1883—1887), у 1887—1894 роках — посол Австро-Угорщини в Румунії.
На посаді міністра закордонних справ
У зв'язку з успішною роботою на дипломатичному терені з 16 травня 1895 року призначений міністром закордонних справ й імператорського двору.
Граф Аґенор Марія Ґолуховський проводив обережну, загалом консервативну політику, уникав проявляти ініціативу у вирішенні важливих питань. У той же час його роботу можна назвати успішною. Він підготував австро-російську угоду від квітня 1897 року про збереження статус-кво на Балканах, що привело до розрядки напруженості як у регіоні, так у стосунках між двома країнами. При ньому покращилися стосунки Австро-Угорщини з Великою Британією й Італією.
У 1897 і 1900 роках Ґолуховський зумів узгодити з Італією та вирішити албанське питання.
24 жовтня 1906 року Ґолуховський на вимогу Угорщини пішов у відставку.
Сім'я
У 1885 одружився в Парижі з правнучкою Йоахіма Мюрата і Кароліни Бонапарт — принцесою Анною Мюрат (1863—1940), в шлюбі з якою мав трьох синів:
- Аґенор Марія (1886—1956) — граф, 3-й ординат на Скалі.
- Войцех Аґенор (1888—1960) — граф, сенатор ІІ-ї Речі Посполитої.
- Кароль Марія (1892—?) — граф.
У парламенті
З 1895 року А. М. Ґолуховський — член верхньої палати австро-угорського парламенту. У 1907 році очолив там впливову польську фракцію.
Під час першої світової війни активно виступав з гаслом Триалізму — перетворення дуалістичної Австро-Угорської монархії в триалістичну, Австро-Угорсько-Польську, з включенням у її склад російської Польщі. З цією метою в 1915 році відвідував окуповану Варшаву.
Нагороди і відзнаки
Королівство Пруссія
- Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (1872)
- Орден Чорного орла з діамантами
- орден (квітень 1896)[3]
- діаманти (1900)
- Орден Червоного орла
- 1-го класу (1896)
- великий хрест (квітень 1896)
Франція
- Орден Почесного легіону, командорський хрест (1872)
- Орден Академічних пальм, офіцерський хрест (1872)
Австро-Угорщина
- Орден Залізної Корони
- 3-го класу (1878)
- 1-го класу (1893)[4]
- Командорський хрест із зіркою ордена Франца Йосифа (1883)[5]
- Орден Золотого руна (1896)[6]
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест з діамантами
- великий хрест (№ 1434, 1897, Австро-Угорщина)[7]
- діаманти (1906)
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест
Королівство Румунія
- Орден Зірки Румунії, великий хрест з діамантами
- орден (1894)
- діаманти (1896)
- Орден Корони Румунії, великий хрест (1894)
Російська імперія
- Орден Святого Олександра Невського з діамантами (1896)
- Орден Андрія Первозванного з діамантами (27 квітня 1897)[8]
Японська імперія
- Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (1896)
- Орден Квітів павловнії (1898)
Королівство Італія
- Вищий орден Святого Благовіщення з ланцюгом (7 листопада 1897)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (7 листопада 1897)
- Орден Корони Італії, великий хрест (7 листопада 1897)
Інші країни
- Мальтійський орден[9]
- лицар честі та відданості (1871)
- бальї Великого хреста честі та відданості (1896)
- Орден святого Григорія Великого, великий хрест (Ватикан; 1894)
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1897)[10]
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія; 1897)
- Орден Вежі й Меча, великий хрест (Королівство Португалія; 1897)
- Орден «Святий Олександр», великий хрест (Третє Болгарське царство; 1897)
- Орден Білого слона, велика стрічка (Сіам; 1897)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (Королівство Вюртемберг; 1900)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 1901)
- Орден «Османіє» 1-го класу з діамантами (Османська імперія; 1902)
- Орден Подвійного дракона 1-го ступеня, 3-й клас з перлинами (Династія Цін)
- орден (1902)
- перлини (1905)
- Орден Спасителя, великий хрест (Королівство Греція; 1902)
- Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 9 жовтня 1903)
- Орден Леопольда I, велика стрічка (Бельгія; 1903)
- Орден Серафимів (Шведсько-норвезька унія; 25 лютого 1904)
- Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (Іспанія; 19 жовтня 1906)
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тосканське)
- Орден Портрету володаря з діамантами (Каджарський Іран)
- Орден Білого орла (Сербія), великий хрест
- Орден Вендської корони, великий хрест (Мекленбург)
- Орден Зірки Ефіопії, великий хрест
- Орден князя Данила I, великий хрест (Князівство Чорногорія)
- Почесний громадянин Кракова, Ряшева і Освенцима
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Robert A. Kann. Goluchowski, Agenor Graf von. // Neue Deutsche Biographie (NDB). — Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964. — S. 638.
- Kronika. Dzienniczek ważniejszych wydarzeń Архівовано 3 жовтня 2017 у Wayback Machine. // Gazeta Sanocka. — nr. 57. — 3 maja 1896. — S. 4. (пол.)
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 81.
- .Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 161.
- Wiadomości z miasta i prowincyi // Postęp, 10 marca 1900. — S. 3.
- A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Процитовано 17 січня 2018.
- Najjaśniejszy Pan w Petersburgu // Gazeta Lwowska, 30 kwietnia 1897. —S. 2.
- Czerwiński P. Zakon Maltański i stosunki jego z Polską na przestrzeni dziejów. — S. 160.
- Łoza S. Order domowy rycerski pw. świętego Huberta // «Broń i Barwa». — r. II, nr. 3. — 1935. — S. 63.
Джерела
- Гуцал П. Ґолуховський Агенор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 451. — ISBN 966-528-197-6.
- Buszko J. Gołuchowski Agenor Maria Adam (1849—1921) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959—1960. — T. VIII. — S. 260—261. (пол.)