Густав Шмідт

Густав Ріхард Ернст Шмідт (нім. Gustav Richard Ernst Schmidt; 24 квітня 1894, Карсдорф, Німецька імперія7 серпня 1943, Березовка, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Густав Шмідт
Народився 24 квітня 1894(1894-04-24)
Карсдорф або Веймар, Німецька імперія[1]
Помер 7 серпня 1943(1943-08-07) (49 років)
Бєлгород, Бєлгородський район, Курська область, РРФСР, СРСР або Дармштадт, Німеччина, Німецький рейх[1]
Країна  Німецький рейх
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна, Друга світова війна, Польська кампанія, Бельгійська кампанія, Французька кампанія, Білостоцько-Мінська битва, Смоленська битва, Битва за Москву, Ржевська битва, Битва на Курській дузі і Бєлгородсько-Харківська операція
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 року — командир 216-го запасного піхотного полку, з 10 жовтня 1939 року — 74-го піхотного полку 19-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. З 1 жовтня 1940 року — командир 19-ї стрілецької бригади 19-ї танкової дивізії. Учасник Німецько-радянської війни, в тому числі битви за Москву. З 1 квітня 1942 року — командир своєї дивізії. Учасник Курської битви, під час якої штаб дивізії був оточений радянськими військами. Точна доля Шмідта невідома. За словами генерал-полковника Гліба Бакланова[2], Шмідт застрелився, за словами маршала танкових військ Михайла Катукова[3]загинув у бою.

Звання

Нагороди

Див. також

Література

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Примітки

  1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. Бакланов Г. В. Глава третья. Гвардейцы // Ветер военных лет. — М.: Воениздат, 1977. — С. 94-99. — 288 с.
  3. Катуков М. Е. На острие главного удара. — М.: Воениздат, 1974. — С.245-246.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.