Густав Шмідт
Густав Ріхард Ернст Шмідт (нім. Gustav Richard Ernst Schmidt; 24 квітня 1894, Карсдорф, Німецька імперія — 7 серпня 1943, Березовка, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Густав Шмідт | |
---|---|
Народився |
24 квітня 1894 Карсдорф або Веймар, Німецька імперія[1] |
Помер |
7 серпня 1943 (49 років) Бєлгород, Бєлгородський район, Курська область, РРФСР, СРСР або Дармштадт, Німеччина, Німецький рейх[1] |
Країна | Німецький рейх |
Діяльність | офіцер |
Учасник | Перша світова війна, Друга світова війна, Польська кампанія, Бельгійська кампанія, Французька кампанія, Білостоцько-Мінська битва, Смоленська битва, Битва за Москву, Ржевська битва, Битва на Курській дузі і Бєлгородсько-Харківська операція |
Військове звання | Генерал-лейтенант |
Нагороди | |
Біографія
Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 року — командир 216-го запасного піхотного полку, з 10 жовтня 1939 року — 74-го піхотного полку 19-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. З 1 жовтня 1940 року — командир 19-ї стрілецької бригади 19-ї танкової дивізії. Учасник Німецько-радянської війни, в тому числі битви за Москву. З 1 квітня 1942 року — командир своєї дивізії. Учасник Курської битви, під час якої штаб дивізії був оточений радянськими військами. Точна доля Шмідта невідома. За словами генерал-полковника Гліба Бакланова[2], Шмідт застрелився, за словами маршала танкових військ Михайла Катукова[3] — загинув у бою.
Звання
- Фанен-юнкер (1 березня 1913)
- Фенріх (20 листопада 1913)
- Лейтенант (19 червня 1914; патент від 23 червня 1912)
- Оберлейтенант (16 вересня 1917)
- Гауптман (1 липня 1925)
- Майор (1 травня 1934)
- Оберстлейтенант (16 вересня 1917)
- Оберст (1 червня 1939)
- Генерал-майор (1 квітня 1942)
- Генерал-лейтенант (1 січня 1943)
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (15 вересня 1914)
- 1-го класу (18 жовтня 1915)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (21 вересня 1939)
- 1-го класу (2 жовтня 1939)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (4 вересня 1940)
- дубове листя (№203; 6 березня 1943)
- Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі
- Німецький хрест в золоті (22 квітня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Див. також
- Йоганнес Маєр — швагер Шмідта.
Література
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Бакланов Г. В. Глава третья. Гвардейцы // Ветер военных лет. — М.: Воениздат, 1977. — С. 94-99. — 288 с.
- Катуков М. Е. На острие главного удара. — М.: Воениздат, 1974. — С.245-246.