Катуков Михайло Юхимович

Катуков Михайло Юхимович народився 4 (17) вересня 1900 року в селі Велике Уварово Озьорського району Московської області в селянській родині. Росіянин. З 12-річного віку розпочав трудову діяльність «хлопчиком на побігеньках» при молочному магазині в Москві.

В березні 1919 року добровільно вступив до лав Червоної Армії. Рядовим червоноармійцем брав участь у боях з білогвардійцями на Південному фронті, в поході Червоної Армії в Польщу.

В 1922 році закінчив піхотні курси червоних командирів в м. Могильов і направляється командиром взводу в 27-му Омську стрілецьку дивізію. В складі дивізії пройшов шлях від командира взводу до начальника полкової школи.

В 1926 — 1927 роках навчається на Вищих стрілецьких курсах.

З початком формування перших танкових бригад на початку 1930-х років, М.Катукова призначають командиром навчального батальйону 134-ї танкової бригади. Пізніше призначений начальником штабу цієї бригади.

В 1935 році закінчує Академічні курси удосконалення командного складу при Військовій Академії моторизації і механізації РСЧА і призначаються начальником штабу механізованого корпусу, а потім — командиром танкової бригади. В 1939 році бригада Катукова бере участь в Радянсько-польській війні, наступаючи на територію Західної України.

В листопаді 1940 року призначається командиром 20-ї танкової дивізії 9-го механізованого корпусу Київського особливого військового округу.

23 червня 1941 року дивізія Катукова прийняла свій перший бій в районі Луцьк — Клевань, намагаючись зупинити просування німецької 1-ї танкової групи Е.фон Клейста. Брав участь в оборонних боях в районі Дубно, Коростень.

Після розформування механізованих корпусів в вересні 1941 року, призначений командиром 4-ї танкової бригади. Бригада діяла на підступах до Москви. В районі Мценська танкісти Катукова зупинили просування військ Г.Гудеріана, за що бригада стала іменуватись: «1-ша гвардійська танкова бригада».

10 листопада 1941 року Катуков отримав звання генерал-майора танкових військ і нагороджений орденом Леніна.

В 1942 році генерал-майор Катуков послідовно командував 1-м танковим та 3-м механізованим корпусами на Курсько-Воронезькому напрямку.

На Курській дузі генерал Катуков вже командує 1-ю танковою армією. Тут танкісти Катукова з надзвичайною мужністю бились з німецькими танками, за що всі корпуси, бригади і окремі частини 1-ї танкової армії були перейменовані у гвардійські і нагороджені орденами Леніна і Червоного Прапора.

Після Курської дуги 1-ша танкова армія увійшла до складу 1-го Українського фронту. Брала участь у визволенні Правобережної України. В ході проведення Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції, танкова армія Катукова за період з 6 по 19 березня 1944 року здійснила 300-км марш в район Шепетівки, і прорвавши оборону німців 21 березня в районі Тернопіль, Проскурів, ввійшла в глибокий тил супротивника, з ходу форсувала Дністер і Прут, захопивши плацдарми.

В подальшому танкова армія брала участь в Львівсько-Сандомирській, Вісло-Одерській і Берлінській наступальних операціях.

Після закінчення війни генерал Катуков командував 1-ю гвардійською танковою армією, був командуючим бронетанковими і механізованими військами Групи радянських військ в Німеччині, начальником Радянської військової адміністрації землі Саксонія.

В 1950 році направлений на навчання на Вищі академічні курси при Академії Генштабу.

З 1951 року — командуючий 5-ю гвардійською механізованою армією (Білоруський ВО).

З 1955 року — генерал-інспектор Головної інспекції МО СРСР по танковим військам.

З 1957 року — заступник начальника Головного управління бойової підготовки Сухопутних військ.

В жовтні 1959 року Катукову присвоєно звання «Маршал бронетанкових військ».

З 1963 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів МО СРСР.

Помер 8 червня 1976 року. Похований в Москві.

• Танковые бои. М., 1942;
• На острие главного удара. М., Воениздат, 1974.

• Дві медалі «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (23.09.1944, 06.04.1945)
• Чотири ордени Леніна
• Три ордени Червоного Прапора
• Два ордени Суворова 1-го ступеня
• Орден Кутузова 1-го ступеня
• Орден Богдана Хмельницького 1-го ступеня
• Орден Кутузова 2-го ступеня
• Орден Червоної Зірки
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня
• Медалі
• Нагороди іноземних держав
• М. Ю. Катуков є Почесним громадянином міст: Мценськ, Озьори, Берлін.

• Бронзовий бюст в м. Озьори Московської області.
• Пам'ятник на могилі в м. Москва на Новодівочому цвинтарі.
• Меморіальна дошка на будинку, у якому жив (м.Москва).
• Ім'ям Катукова названо вулиці в містах: Москва, Озьори, Волоколамськ, Липецьк, Мценськ, Сніжне, Чернівці, Орел, Козятин, Борщів.

• Л. М. Хойнацька. Катуков Михайло Юхимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 152. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• І. М. Джога. Катуков Михайло Юхимович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

• на сайті «Герои страны»
• Катуков М. Ю.
• Катуков М. Ю.^{[недоступне посилання з липня 2019]}