Йоганнес Маєр

Йоганнес Маєр (нім. Johannes Mayer; нар. 6 вересня 1893, Маріенфліс, Провінція Бранденбург пом. 7 серпня 1963, Гамбург) — німецький офіцер часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (1945) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Йоганнес Маєр
Johannes Mayer
Народження 6 вересня 1893(1893-09-06)
Маріенфліс, Провінція Бранденбург
Смерть 7 серпня 1963(1963-08-07) (69 років)
Гамбург
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність  Райхсгеер
 Рейхсвер
 Вермахт
Вид збройних сил  Сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта Берлінський технічний університет і Грайфсвальдський університет
Роки служби 19261945
Звання  генерал від інфантерії
Формування 290-та піхотна дивізія
Командування 329-та піхотна дивізія
X армійський корпус
II армійський корпус
Війни / битви
Інше доктор економіки
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Нарукавна стрічка «Курляндія»
Штурмовий піхотний знак в сріблі

Біографія

Йоганнес Маєр народився 6 вересня 1893 у Маріенфліс у прусській провінції Бранденбург.

З початком Першої світової війни покинув навчання у Грайфсвальдському університеті на факультеті богослов'я та записався на фронт добровольцем до 3-ї піхотної дивізії. Бився на Західному фронті, брав участь у битві на Марні, пізніше на Східному фронті, в Македонії та в Румунії. У листопаді 1915 року присвоєне офіцерське звання лейтенант. Служив у 42-му піхотному полку. Наприкінці світового конфлікту отримав звання обер-лейтенант. За бойові заслуги був удостоєний Залізних хрестів обох ступенів.

Після капітуляції Німеччини залишився в лавах Рейхсверу, служив у піхотних частинах. У 1928 році підвищений до гауптмана. Залишив військову службу та пішов навчатися до Берлінського технічного університету, який закінчив із отриманням ступеня доктора економіки та інженера.

У 1932 році повернувся на військову службу. В 1937 прийнятий на навчання до військової академії в Потсдамі.

Напередодні Другої світової війни командир I-го піхотного батальйону 65-го піхотного полку в Дельменгорсті, оберст-лейтенант.

З початком війни на фронті, бився у Французькій кампанії, за що отримав планки до Залізних хрестів (нагородження вдруге). З лютого 1940 року командир 501-го полку 290-ї піхотної дивізії. У жовтні 1940 отримав чергове звання оберст.

З вторгненням до Радянського Союзу на північному фланзі сил вторгнення у складі групи армій «Північ». Бої в Прибалтиці, в районі Себежа, блокада Ленінграда.

У вересні 1941 нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

З березня 1942 — командир 329-ї піхотної дивізії VIII-го армійського корпусу, на чолі якої бився в районі Старої Русси, потім за Дем'янський котел. У квітні 1942 присвоєне чергове звання генерал-майор, а в лютому 1943 генерал-лейтенант.

Командуючи дивізією протистояв спробам радянсьских військ прорвати фронт у Старорусській операції, пізніше — в Невельській операції.

13 квітня 1944 нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста. В ході боїв у Прибалтійській операції дістав поранення та був евакуйований з Латвії до Німеччини.

23 серпня 1944 отримав мечі (№ 89) до Лицарського хреста.

Наприкінці року нетривалий час командир X-го армійського корпусу, з січня 1945 року командир II-го армійського корпусу, що бився в Курляндському котлі.

1 квітня 1945 року підвищений у званні до генерала від інфантерії, але за станом здоров'я вивезений літаком до Німеччини та зарахований у резерв фюрера.

Нагороди

Див. також

Бібліографія

  • Preisbildung und Preisprüfung in der Kriegswirtschaft. Hanseatische Verlagsanstalt, Hamburg 1937.

Література

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Stockert, Peter (2007). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 5. Bad Friedrichshall, Germany: Friedrichshaller Rundblick. OCLC 76072662.
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L–Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

Примітки

Виноски
    Джерела


      This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.