Гут

Гут (у 1946-1991 роках — Гараздівка[5]) — село в Великобийганській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Населення становить 1353 особи (станом на 2001 рік)[1][2].

село Гут
Герб
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Берегівський район
Громада Великобийганська громада
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1465 року[1]
Населення 1353 особи[1][2]
Площа 0,875[1] км²
Густота населення 1546,29[1] осіб/км²
Поштовий індекс 90230[1]
Телефонний код +380 3141[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°18′36″ пн. ш. 22°34′58″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 111[3] м
Відстань до
районного центру		 9,7[4] км
Місцева влада
Адреса ради 90230, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Гут, вул. Ф. Раковці, 57[1]
Карта
Гут
Гут
Мапа

 Гут у Вікісховищі

Назва

З 1946 до 1995 року назва населеного пункту — село «Гараздівка»[1].

Географія

Село розташоване на півночі Берегівського району, за 9,7 кілометра[4] від районного центру. Фізична відстань до Києва — 604,5 км[4].

Історія

За археологічними дослідженнями, на території мочара Сернє біля с.Гут жили кельти.  Перші письмові згадка про село знайдені в документах 1312 та 1323 років. В вірчій грамоті згадується  територію, як власність сім'ї Гуті (Син Шімона – Шупрун де Гуті). В 1466 році в письмових джерелах згадується  земляне укріплення родини Гуті,  на височині, огороджене водою між Кіш Гут (Маленький Гут) та Нодь Гут (Великий Гут). У 1566 році село зазнало спустошливого набігу кримських татар. На 1816 рік у селі налічувалось 466 жителів, 82 будинки. За переписом 1881 року з 653 мешканців села письменними були 158 чоловік.

Оборонні укріплення на території села, які фігурують в археологічних джерелах як «Гутівар» (замок Гут), практично не досліджені.  Наразі про цей об'єкт майже нічого не відомо, тільки окремі угорські дослідники мимохідь згадують Гутівар в своїх працях.  Немає точних відомостей, коли в районі сьогоднішнього села Гут з´явилось перше міцне укріплення. Можливо, це сталося ще на першому етапі формування кордонів угорського королівства, тобто в ХІ столітті. В якості міста для будівництва була обрана ділянка в місті злиття двох річок – Єсено (Jeszeno) та Нодьвіз (Nagyviz). Навколишні землі були сильно заболоченими, що сприяло природному захисту укріплення, яке було посилене насипним валом та ровом.  Пізніше укріплення стало замком, що мав грушеподібну форму (принаймні, так його бачать угорські історики).

Реформатська церква в с. Гут, 1830 р.

Цікаво, що в народі це укріплення назвали «Кішмункач» («Kismunkács»), тобто «Малий Мункач», по сучасному – Мале Мукачево. І сьогодні одна з центральних вулиць села носить назву Кішмункач. Історія «Гутівара» закінчилася в 1566 році, коли село разом із замком знищили татари.   Побачити якісь рештки замку сьогодні неможливо. Можна лише прослідити рештки земляних укріплень, ровів та валів.   (Детальніше див. стор. Замок Ґутівар)

Після поразки в революції 1848 року село Гут перейшло у власність до родини графа Шонборна.    

В 1946 році село було перейменовано в «Гараздівка». На його околиці була влаштована військова частина, яка нині є закинутою та руйнується. На території частини зберігся пам'ятник на честь героїв-саперів.

Присілки


Велика Гараздівка (Нодь Гут)

Велика Гараздівка (Нодь Гут) - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Гут рішенням облвиконкому Закарпатської області №264 від 13.05.1960

Село Гут заснували два молоді брати Гутманів, які займалися риболовлею та полюванням. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel’ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздoвка, 1995: Гут.

У селі є реформатський храм який збудований у 1752 році.

Долиною села протікає канал Мерце.

У народі кажуть що у селі побував великий угорський композитор Барток Бейла,і місцевий житель Довка Кароль співав йому.

Тут є пам ятник Святому Іштвану. На території ЗОШ І-ІІ ступеня знаходиться пам ятна дошка родині Бержені яка брала участь у національно -визвольному русі угорців під проводом Ференца ІІ Ракоці: а саме представникам родини - Ігнац Надь Бержені (1804-1849) - суддя на місцях, капітан Національної гвардії, учасник битви у Підгорянах/Арпад Бержені (1829-?) - лейтенант армії/ Антал Ласло Бержені (1832-1910) - лейтенант Гусар, секретар Асоціації оборони Берегу, головний опікун Реформатської єпархії


Мала Гараздівка (Кіш Гут)

Мала Гараздівка (Кіш Гут) - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Гут рішенням облвиконкому Закарпатської області №264 від 13.05.1960

Перша згадка 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздoвка (ZO), 1995: Гут.

В 1466 році в письмових джерелах згадується  земляне укріплення родини Гуті,  на височині, огороджене водою між Кіш Гут (Маленький Гут) та Нодь Гут (Великий Гут).

Архітектура

На території оборонного укріплення нині розмістилися реформатська церква, дитячий садок, школа та інші будівлі. Кам'яна  реформатська церква була зведена в селі в 1830 році на місті невеликої дерев'яної.

У дворі біля реформатської церкви розташований пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні. Це один з небагатьох пам'ятників такого роду на Закарпатті та в Україні в цілому.

В сквері навпроти реформатської церкви з 2001 року стоїть  пам'ятник угорському королю Іштвану, на честь прийняття угорцями християнства. Споруда короля Іштвана (Stephanus Rex) зроблена з металу та заліза. Поруч із цією скульптурою знаходиться пам'ятний знак на честь місцевих селян, загиблих під час Другої світової війни та в ході сталінських репресій.

Пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні.
Пам'ятник угорському королю Іштвану, 2001 р.

Археологічні знахідки

У 1957 році в східній частині села знайдено скарб срібних імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського та кельтські монети. Скарб вміщував більше сотні монет. За археологічними дослідженнями, на території мочара Сернє біля нинішнього села жили кельти. В південній частині в околицях села, на сільськогосподарських землях, розміщена пам’ятка археології – «куштановицький могильник». На території села розташовані оборонні укріплення, які фігурують в археологічних джерелах як «Гутівар» (замок Гут). Сліди валів та ровів засвідчено і при злитті річок Серни та Чорна вода.

Транспорт

За 5 км від села проходить шосейна дорога Ужгород-Мукачеве-Берегове-Рахів.

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживали 1441 особа, серед них — 711 чоловіків і 730 жінок[6].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1353[1][2] особи. Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
угорська 1296 95,79 %
українська 51 3,77 %
російська 6 0,44 %

Політика

Голова сільської ради — Копос Густав Густавович, 1963 року народження, вперше обраний у 2010 році. Інтереси громади представляють 18 депутатів сільської ради[8][9][10]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 18 100,00 %

Туристичні місця

- скарб срібних імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського та кельтські монети. Скарб вміщував більше сотні монет.

- «куштановицький могильник».

- оборонні укріплення, які фігурують в археологічних джерелах як «Гутівар» (замок Гут). Сліди валів та ровів засвідчено і при злитті річок Серни та Чорна вода.

- реформатський храм який збудований у 1752 році.

- пам'ятник на честь героїв-саперів.

- канал Мерце.

- тут побував великий угорський композитор Барток Бейла,і місцевий житель Довка Кароль співав йому.

- пам ятник Святому Іштвану.

- памятна дошка родині Бержені яка брала участь у національно -визвольному русі угорців під проводом Ференца ІІ Ракоці.

- пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні.

- пам'ятний знак на честь місцевих селян, загиблих під час Другої світової війни та в ході сталінських репресій.

Примітки
  1. Облікова картка на сайті ВРУ
  2. Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року
  3. Погода в селі Гут
  4. Село Гут — Геопортал адміністративно-територіального устрою України[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань
  6. Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 2 вересня 2014.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 БЕРЕГIВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2 вересня 2014.
  8. Гутівська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
  9. Гутівська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  10. Гутівська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 2 вересня 2014.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.