Гута-Чугорська
Гута-Чугорська — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Населення становить 347 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чабанівська сільська рада. Сільський голова —Гурскіс Лаймонас Лаймонсович .
село Гута-Чугорська | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район/міськрада | Кам'янець-Подільський |
Рада | Чабанівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA68020270040096307 |
Основні дані | |
Засноване | XVI ст. |
Населення | 283 |
Площа | 1,123 км² |
Густота населення | 308,99 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32384 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°41′41″ пн. ш. 27°03′19″ сх. д. |
Водойми | річка Ушиця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32383, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Чабанівка, вул.Центральна,1 |
Карта | |
Гута-Чугорська | |
Гута-Чугорська | |
Мапа | |
Історія села Гута-Чугорська
Село Чугор розташовувалося у долині річки Ушиці, лівої притоки Дністра. Тепер, у зв'язку із завершенням будівництва нової гідроелектростанції і затопленням долини нижньої частини течії Ушиці, всі жителі Чугора переселилися в інші місця, а поселення виключено із списку сіл Кам'янець-Подільського району. Хоч Чугор був невеличким поселенням, але заснований давно, можливо, у часи Київської Русі. Ю. О. Карпенко — дослідник топонімів Буковини, Поділля та інших районів України — цю назву виводить від апелятива «чагар, чагарник». Львівський топоніміст О. А. Купчинський вважає, що вона пов'язана з двочленним давньоруським ім'ям Чагор. Уминулому назва мала форму Чагорь (суфікс «ь» означав приналежність поселення якомусь Чагору). З часом звук «а», у першому складі перейшов в «о», а потім в «у». Перша частина імені — «ча» із значенням у російській мові «чаять», в українській — «сподіватися» засвідчена не тільки в цьому імені, а й у давніх слов'янських антропонімах Чабуд, Чамир, Чагост, Часлав та інших. Другий компонент — корінь давньоруського дієслова «горети». Гута Чугорська розташована на високому березі Ушиці, північніше колишнього Чугора. Ще у XVIII столітті ці місця були вкриті дрімучими лісами. Потім тут був заснований завод по виробництву скла. Тоді такі підприємства називали «гутами». Слово запозичене через польську мову з німецької, у перекладі на українську означає «плавильний.»
♙1260. Чугоръ с. — расположено по долинѣ р. Ушицы, возвышенныя берега которой въ этой мѣстности покрыты лѣсомъ. Село отстоитъ отъ уѣзднаго города на юго-западъ въ 25 в., отъ Ст.-Ушицы въ 14 вер. Общія климатическія условія Чугорской долины весьма благопріятны; почва частію глинистая, а большею частію черноземная. На верху одной изъ горъ села къ юго-востоку расположена д. Губаревъ, одна половина которой приписана къ Чугору, а другая къ Вахневцамъ (частями этой деревни владѣютъ разные владѣльцы). Къ сѣверу отъ Чугора расположена д. Гута, едва замѣтная отъ разросшихся лѣсовъ. Въ Чугорѣ есть нѣсколько объемистыхъ пещеръ, въ которыхъ, какъ говорятъ, народъ прятался отъ татаръ. На мѣстѣ, гдѣ теперь Гута, былъ стекляный заводъ. Въ числѣ всѣхъ жителей прихода (1300 д. об. п.) есть около 100 католиковъ. Всѣ — крестьяне, земледѣльцы, нѣкоторые занимаются и отхожимъ промысломъ. Старая церковь въ Чугорѣ «срублена» была изъ лѣса, росшаго на Губаровской горѣ. Храмъ нынѣшній — въ честь Покрова Пресв. Богородицы, ветхій, малопомѣстительный. Колокольня отдѣльно отъ церкви, деревянная. Церк. земли 39 д. 1608 с., въ томъ числѣ усад. 3 д. 724 с., пах. 34 д. 2257 с., подъ погостомъ 484 с., а остальная неудобная. Причт. помѣщенія ветхія. Въ Чугорскомъ приходѣ имѣются двѣ школы: одна церк.-приходская въ Чугорѣ съ 1891 г. и другая школа грамоты въ с. Губаревѣ съ 1894 г.
У 1919 році старшинська школа піхоти УГА була розташована в Гуті Чугорській (комендант сотник О. Драґан) .У старшинській школі в Гуті Чугорській курсанти вивчали такі дисципліни: військові статути, тактику і вогневу підготовку, фізичні вправи, картографію і польові укріплення, економіку та адміністрування, військову стилістику та соматологію (наука про будову тіла). Перший випуск відбувся 8 жовтня 1919 року. 63 випускників отримали підвищення і були розподілені до вишколів окремих бригад. Другий набір у складі 50 курсантів не закінчив навчання, а 17 листопада старшинська школа була ліквідована
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- ♙Сѣцинскій Е. Приходы и церкви Подольской губерніи. Каменецкій уѣзд. — с.973-974.