Подільські Товтри (національний парк)

Загальна площа території парку — 261 316 га, з них у власності парку перебуває 4515,90 га. За площею це найбільший парк України.

Наявні на території НПП унікальні рукотворні об'єкти та неповторні природні комплекси створили виняткові умови для розвитку туризму — не тільки оздоровчого, але й пізнавального. На території парку перебуває під охороною 129 об'єктів природозаповідного фонду. Серед яких є парки і садиби різного ступеня збереження і культурно-історичної цінності. Є також 19 археологічних пам'яток, понад 300 історико-архітектурних пам'яток (зокрема, в Кам'янці-Подільському — понад 200 об'єктів).

Панорама Дністра

Територія НПП розміщена в межах двох фізико-географічних зон: Західно-Подільської області (фізико-географічні райони — Товтровий кряж і Західно-Подільське Придністров'я) та Придністровсько-Подільської лісостепової області (Могилівське підняття).

Товтровий кряж (або Медобори) — це колишній бар'єрний риф, який утворився колоніальними організмами (літотамнієвими водоростями, мшанками, устрицями, коралами), які жили в морях тортонської і сарматської епох. Простягається він по східній околиці Подільської височини на 200 км у вигляді яскраво вираженого валу з великою кількістю бічних відгалужень. Починається він біля смт Підкамінь у Львівській області і простягається в напрямку Скалата, Кам'янця-Подільського і далі, за Дністер, у Молдову.

Гряда чітко виражена в рельєфі і виступає ланцюжком горбів з абсолютними відмітками 400—486 м (перевищення над довколишньою місцевістю становить 40—60 м, а на ділянці Збруч — Кам'янець-Подільський — до 100 м). Вершини горбів і гряд — це хаотичне нагромадження вапнякових брил різних розмірів.

Західно-Подільське Придністров'я займає південний схил Подільської височини від широти Бучач — Чортків — Смотрич до долини Дністра і від гирла Стрипи на заході до Товтрової гряди на сході. Розміщення району на південному схилі височини значно збільшує його цінність.

Рельєф Придністров'я має характерні риси ступінчастої рівнини, яка розчленована глибокими долинами допливів Дністра. Ступінчастість поверхні зумовлена терасами р. Дністер. Територія району представлена хвилястими межиріччями і каньйоноподібними долинами меридіонального напрямку. Придністер'я — чудовий район для туризму і відпочинку, який зачаровує мальовничими панорамами, здоровим кліматом, ранніми овочами тощо.

Придністровсько-Подільська лісостепова область займає частину південного схилу Подільської височини. Північна межа фізико-географічної області проходить по лінії розвитку каньйоноподібних долин лівих допливів Дністра, південною межею є Дністер. У геологічному відношенні — це південний край Побузького антиклінорія Українського кристалічного щита.

В рельєфі області чітко спостерігається ступінчастість, що зумовлена наявністю широких терас Дністра. Це область великого різноманіття мікрокліматичних умов, спричинених глибоким розчленуванням поверхні, наявністю схилів різних експозицій і крутизни.

Територія мало заліснена.

Територія НПП за геологічним районуванням відповідає Подільському виступу кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи, внаслідок чого тільки тут на значній території відслонені відклади верхнього докембрію, палеозою (кембрію, ордовик, силур), мезозою (крейда), кайнозою (неоген) та антропогену.

Породи кристалічного фундаменту представлені мігматитами, гнейсами, кристалічними сланцями і метаультрабазитами бузько-дністровської та подільської серій. На денну поверхню вони виходять на схід від Могилів-Подільського. На захід вони поступово занурюються під осадові товщі фанерозою і на території заповідника залягають на глибині 400—600 м, де розкриті тільки свердловинами.

На породах фундаменту з чітко вираженим стратиграфічним і кутовим неузгодженням залягає осадовий мегакомплекс, в якому дослідники виділяють два структурні комплекси: верхньодокембрійського — нижньопалеозойський і мезо-кайнозойський. Ці комплекси характеризуються різними структурними планами та розділені чітко вираженою поверхнею розмиву і великою перервою в часі.

Велику цінність і значимість для рекреаційного господарства НПП становить запас мінеральних вод, що вже сьогодні дав змогу сформувати ефективний профілактично-лікувальний комплекс на базі мінеральної води типу «Нафтуся», содової води типу «Миргородська», мінеральних вод з унікальними терапевтичними ефектами, різноманітними розсолами з підвищеною концентрацією брому, йоду тощо.

До Червоної книги України занесено 75 видів рослин (всі судинні) і 126 тварин.

Росте 2977 видів, форм і сортів рослин з різних кліматичних зон, зокрема 521 вид дерев і кущів, з деревно-чагарникової та трав'янистої флори — 395 видів плодових рослин, 620 видів тропічних, 111 видів корисних трав'янистих рослин місцевої дикоростучої флори.

Фауна хребетних тварин національного природного парку «Подільські Товтри» представлена близько 366 видами. З них ссавців — 71 вид, птахів — 223 види, плазунів — 10 видів, земноводних — 11 видів, риб — 51 вид. Детальна інформація щодо видового складу, поширення та відносної чисельності представників фауни відображена у щорічних Літописах природи національного природного парку ("Подільські Товтри").

До Червоної книги України (2009) занесено близько 50 видів тварин поширених на території НПП (з яких: близько 5 видів риб, 1 — земноводних, 3 — плазунів, близько 20 — птахів та 28 — ссавців). Характерними представниками фауни парку, що включені до Червоної книги України, є підковоніс малий, вечірниця руда, нічниця велика, вухань звичайний, широковух європейський, нічниця ставкова, хом'як звичайний, видра річкова, пугач, гоголь, сорокопуд сірий, жовна зелена, ящірка зелена, тритон гребінчастий, вирезуб та інші. До Європейського червоного списку включені: нічниця ставкова, вухань бурий, вовчок ліщиновий, видра річкова, вовк, деркач; до списків Бернської конвенції: підковоніс малий, нічниця велика, пірникоза мала, боривітер звичайний, сова вухата, бджолоїдка звичайна, одуд, дятел великий, квакша звичайна та ряд інших.

На території парку функціонує Кам'янець-Подільський цементний завод (тепер АТ «Подільський Цемент»), діяльність якого пов'язана із видобутком сировини, яка формує територію національного парку.

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території національного природного парку «Подільські Товтри» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Заказники загальнодержавного значення

Заказники місцевого значення

• ландшафтні
  • «Староушицький»
• ентомологічні
  • «Павлові криниці»
  • «Брідок»

Пам'ятки природи загальнодержавного значення

• геологічні
  • «Смотрицький каньйон»
  • «Китайгородське відслонення»
  • «Печера Атлантида»
  • «Товтра Самовита»

Пам'ятки природи місцевого значення

• комплексні
  • Врублівецький ліс

• гідрологічні
  • «Природне джерело»

Заповідне урочище

• • «Жабинецька Дача»

Ботанічні сади

• Ботанічний сад загальнодержавного значення

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

• загальнодержавного значення
  • «Сатанівська перлина»
• місцевого значення
  • «Голосківський»
  • «Кам'янець-Подільський»
  • «Чемеровецький»

Водно-болотні угіддя

• міжнародного значення
  • Бакотська затока

На території парку площею 32,25 га. розташовано в межах лісових ділянок ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» у кварталах 11 (виділи 2, 3, 6, 7, 9, 10) та 12 (виділи 1, 5, 6) розташовано Реабілітаційний центр «Парк хижаків Арден», в якому проживають та проходять реабілітацію хижі тварини такі як бурі та гімалайські ведмеді, вовки та лиси, а також хижі птахи.[2][3][4]

Детальніше: Реабілітаційний центр «Парк хижаків Арден»