Гуть Олег Григорович

Гуть Олег Григорович (нар. 15 жовтня 1973) — український військовик, полковник Збройних сил України, командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (2015—2018).

Гуть Олег Григорович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 15 жовтня 1973(1973-10-15) (48 років)
Alma Mater Одеський інститут Сухопутних військ
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 95 ОДШБр
Війни / битви

Українська миротворча місія в Іраку (2004)
Війна на сході України

Командування
2015-2018
 95 ОДШБр
Нагороди та відзнаки
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
 Гуть Олег Григорович у Вікісховищі

Біографія

Випускник Одеського інституту Сухопутних військ. Був направлений в 95-ту окрему аеромобільну бригаду після закінчення інституту.

Учасник Української миротворчої місії в Іраку.

З липня 2003 року по лютий 2004 року проходив службу на посаді командира роти 5-ї окремої механізованої бригади в республіці Ірак на ірано-іракському кордоні. Підрозділ, який він очолював, затримав близько 5 тисяч осіб, які нелегально перетинали кордон зі сторони Ірану.[1]

Російсько-українська війна

У травні 2014 року під час виконання бойового завдання на мосту через річку Сухий Торець на південній околиці м. Слов’янська Донецької області під час блокування колони та ведення перемов члени проросійських збройних угруповань вимагали здати зброю та розвернути техніку в іншому напрямку, після чого розпочали обстріл колони. Завдяки вмілому керівництву офіцера було розблоковано колону бойової техніки та продовжено рух.[1]

В період з 23 по 29 травня штурмова група під керівництвом Олега Григоровича виконувала бойове завдання з метою недопущення захоплення аеропорту у місті Донецьк.[1]

Завдяки професійним якостям та героїзму полковника Гутя підрозділами бригади вдалось в найкоротший строк та без втрат особового складу захопити та в подальшому утримувати гору Карачун поблизу міста Слов’янськ.[1]

Після призначення Михайла Забродського командувачем Високомобільними десантними військами Збройних Сил України, Олег Гуть очолив 95-ту окрему аеромобільну бригаду.

Нагороди
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (10 жовтня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2]
  • Медаль «Захиснику Вітчизни» (19 лютого 2004) — за особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів, зміцнення обороноздатності та безпеки України[3]

Примітки
  1. Президент нагородив легендарних бойових командирів АТО. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 13 січня 2019.
  2. Указ Президента України від 10 жовтня 2015 року № 574/2015 «Про відзначення державними нагородами України»;
  3. Указ Президента України від 19 лютого 2004 року № 211/2004 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника Вітчизни»;

Посилання

Інтерв'ю
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.