Бій за Донецький аеропорт 26 травня 2014

Спроби встановлення контролю над Донецьким аеропортом сепаратисти почали здійснювати 17 квітня 2014, на 10-й день після проголошення маріонеткової Донецької народної республіки. Цього дня до летовища прибули від 70 до 200 проросійських активістів, — члени ветеранських організацій, цивільні, тощо під наглядом міцних чоловіків.[вин 1] Над входом до аеропорту було вивішено прапор ДНР,[3] проте аеропорт залишився під українським контролем.[4]

6 травня робота летовища припинялася через загрозу безпеці польотів.[5]

За даними російської сторони, для участі в операції із захоплення Донецького аеропорту, в травні 2014 року у Ростовській області (Росія) під керівництвом російського куратора було сформовано 3 групи. До складу груп увійшли ветерани локальних конфліктів на пострадянському просторі, приєднались також найманці-добровольці з Криму і Чечні, дійсні військовослужбовці Збройних сил РФ, зокрема 45-го полку спецпризначення. Загін росіян загалом мав чисельність у 120 чоловік. Командирами груп були «Гранит», «Север» і «Старый», а загальне командування здійснював ветеран ОМОН на псевдо «Искра». У ніч з 24 на 25 травня на 5 вантажівках КамАЗ зведений загін висунувся з Росії у бік Донецька. Загін приєднався до батальйону «Восток» і вступив під командування Ходаковського, колишнього командира Донецької Альфи СБУ.[6] 25 травня прибулий загін бойовиків разом з батальйоном «Восток» взяв участь в імпровізованому параді перед будівлею Донецької ОДА. За даними російських джерел, Ходаковський всіляко переконував російських командирів, що він має неформальні домовленості з командуванням українських частин у аеропорту щодо того, що бою не буде.[6]

25 травня відбулися вибори Президента України.

Загальна кількість зведеного загону проросійських сил, що брали участь у захопленні аеропорту, за даними Юрія Бутусова, склала 220 осіб: 45 бійців «Іскри», 26 кадирівських спецпризначенців, 120 чоловік батальйону «Восток» і 30 чоловік батальйону «Оплот».[7]

Старий термінал перебував під контролем українських військ. За даними Бутусова, їм було заборонено перебувати у Новому терміналі аби не спричинити незручності для пасажирів та персоналу.[8] Згідно статті Бутусова, до початку бою українських військовиків було 79 чоловік, а саме: підрозділ зі складу 3-го кіровоградського полку спецпризначення — 64 військовослужбовці, зенітно-артилерійский взвод зі складу 25-ї повітряно-десантної бригади — 15 чоловік.[7] За даними «Філіна», до початку бою українська сторона мала 115 бійців.[вин 2] Після прибуття підкріплення, яке десантувалося вже під час бою на вертольотах, українські сили були збільшені до порядка 130 осіб:[8] це були група 140-го центру сил спеціальних операцій, група 10-го загону ГУР МО, група десантників 95-ї аеромобільної бригади і група спецпризначенців НГУ полку «Ягуар».[вин 3][7]

Російський пропагандистський канал LifeNews поширював дані, що в аеропорту перебувало 2,000 українських вояків.[вин 4]

Командування українськими силами здійснювали:

• Андрій, керівник зведеного підрозділу у ДАП[вин 5]
• Олександр Трепак «Редут», командир зведеного загону;[вин 6]
• офіцер 3-го полку на псевдо «Філін», начальник штабу зведеного загону.[вин 7]

Зовнішні відеофайли
	1. Прохід штурмових груп до ДАП [03:00] // 26 травня 2014
	2. Гелікоптери йдуть до ДАП // 26 травня 2014
	3. Мі-24 завдає удару по ДАП // 26 травня 2014
	4. Знищені автомобілі перед ДАП // 26 травня 2014
	5. Батальйон «Восток» висувається в район ДАП [15:00] // Суть Времени, 26 травня 2014

У ніч на 26 травня, близько 3-ї години ночі,[вин 8] на територію аеропорту без бою зайшло близько 80 озброєних, добре екіпірованих диверсантів із загону «Іскра». Їх провів офіцер СБУ Олександр Головура.[7][8] До терміналу разом з російськими спецпризначенцями ввійшли Олександр Ходаковський, і Олександр Бородай,[10] агент спецслужб РФ, що на той час перебував у ролі прем'єра ДНР. Олександр Ходаковський невдовзі зв'язався з українським командуванням, і висунув ультиматум про виведення українських військових, що охороняли внутрішній периметр аеропорту.[вин 9] Для виграшу часу, українські військові відповіли що не виведуть особовий склад і техніку раніше, ніж поки аеропорт не покинуть цивільні та персонал аеропорту — останній рейс з аеропорту відлітав о 7:00 ранку.[вин 10] За цей час українські сили розмістили 2 розрахунки ЗУ-23-2 на злітній смузі на значній відстані перед Новим терміналом. Одним розрахунком командував лейтенант Євген Подолянчук, іншим — боєць на псевдо «Чук».[вин 11] Кулі калібру 23 мм в подальшому мали змогу прошивати товсте скло нового терміналу, оскільки навіть кулемет Калашникова не пробивав скло з такої відстані.[вин 12] У цей час проросійські бойовики займали позиції у Новому терміналі, облаштовували вогневі точки на даху.

О 7:00 ранку аеропорт оголосив про тимчасову зупинку обслуговування рейсів,[11] а згодом Державна авіаційна служба України видала повідомлення про зміни в правилах проведення та забезпечення польотів і аеронавігаційної інформації, за яким польоти до Донецька були заборонені до 18:00 26 травня.[12][13]

Близько 7-ї ранку, за російськими даними, до бойовиків прибуло підкріплення — переважно з чеченців-кадирівців, після чого сумарна кількість бойовиків у терміналі склала порядка 120 чоловік.[6]

Після евакуації цивільного персоналу, українське командування вже в свою чергу оголосило бойовикам ультиматум — залишити приміщення ДАП під загрозою застосування сили.[вин 13] О 10:00 ранку демонстраційний проліт над ДАП здійснили штурмовики Су-25, а до летовища вирушили вертольоти з десантом для посилення українського гарнізону.[вин 14]

Початок бою

Щоб відволікти увагу від транспортних вертольотів, повз термінали пройшли 3 одиниці Мі-24.[вин 15] Водночас, військовики у терміналі дістали наказ прикрити вертольоти, оскільки російські сили у травні вже збили 3 українських бойових гелікоптери під Слов'янськом. У разі спроби бойовиків збити вертоліт з ПЗРК, українські вояки мали відкрити вогонь.[вин 16] Під час проходу одного з гелікоптерів, спецпризначенець з позивним «Турист» помітив спробу бойовика навести на вертоліт ПЗРК, і дав команду відкрити вогонь.[вин 17][14] Снайпер здійснив постріл і вразив ціль.[вин 18]

Було близько 11:00 ранку, і сторони вступили у вогневий контакт, обмінюючись вогнем стрілецької зброї, гранатометів та вогнеметів між двома терміналами. Бойовики, розташовані у переважно скляній будівлі Нового терміналу аеровокзалу, зазнали перші втрати. Українські спецпризначенці з гранатометів знищили скляний фасад на кількох поверхах, і Новий термінал тепер вільно прострілювався. Після початку вогневого зіткнення Ходаковський одним з перших покинув будівлю.[вин 19]

В районі 12:00 на летовище аеропорту з вертольотів Мі-8, під прикриттям Мі-24, висадився десант українських спецпризначенців — 6 груп, які зайняли периметр і диспетчерські вежі.[вин 20]

Після висадки десанту, очікувався авіаудар. Су-25 обстріляв Новий термінал з гармати, потім 3 одиниці Мі-24 також обстріляли його з гармат, пройшли повз, розвернулися над озером, і, щоб не наражати місто на небезпеку, вже заходячи на Новий термінал зі сторони Донецька завдали удару некерованими ракетами.[вин 21] При цьому частина бойовиків, які намагались обладнати вогневі позиції на даху, потрапила під удар.

Удари української авіації та робота ЗУ-23-2 спричинили паніку серед бойовиків, вони почали відступ з терміналу до міста. Один з КамАЗів, рухаючись через Путилівський міст, був обстріляний силами бойовиків батальйону «Восток» з блокпосту в районі розв'язки.[вин 22] Інший КамАЗ перекинувся після удару об бетонну загорожу на Київському проспекті. Згідно наявної версії, вантажівки були знищені через припущення, що на КамАЗах з аеропорту на Донецьк розпочали наступ українські сили.

Бойовики зробили запит вивезти тіла поранених і загиблих. На трасі перед терміналом зупинилася машина швидкої допомоги. За словами бійця з позивним «Охотнік», звідти з'явилися люди в камуфляжі під халатами, які перевантажували ящики з боєприпасами. Українські військовики відкрили вогонь на ураження.[вин 23][15]

Близько 17:00 почався дощ і інтенсивність бою стихла. На той час проросійські сили практично покинули Новий термінал, і почалася його зачистка.

Донецький аеропорт до початку бойових дій

Українські сили не втратили жодного бійця загиблим.[вин 24][16] За даними Генерального штабу, 3 військовослужбовці дістали поранення.[вин 25] Серед поранених був «Тайсон» і 2 його побратими, вояки 3 ОПСпП. Вони перебували на даху півкілець, споруд під диспетчерською вежею. З вежі працював український снайпер, і проросійські сили спробували придушити його вогонь з автоматичного гранамтомета АГС-17. Граната АГС через вітер не долетіла до самої вежі і поранила трьох бійців.[вин 26]

За словами Олександра Бородая, загальні втрати у бою 26 травня становили приблизно 100 осіб, включаючи мирне населення. Серед загиблих у бою 26 травня, було ідентифіковано 33 громадян РФ.[17] 15 бойовиків лишилися на полі бою.[18]

• Того ж дня журналіст Юрій Бутусов мав розмову з Олександром Турчиновим, виконувачем обов'язків президента. Турчинов так прокоментував те, що відбулося:[7]

Донецького летовища більше нема. Сьогодні я скомандував завдати ракетного удару по новому терміналу вартістю 200 мільйонів доларів. Там були російські диверсанти. Тепер це поле бою. Оригінальний текст (рос.) Донецкого аэропорта больше нет. Сегодня я дал приказ нанести ракетный удар по новому терминалу стоимостью в 200 миллионов долларов. Там были российские диверсанты. Теперь это поле боя.

— Олександр Турчинов, 26 травня 2014

• 27 травня вночі до аеропорту прибув підрозділ 140-го центру спецпризначення.[вин 27]
• За кілька днів в аеропорту сіло 4 військово-транспортних літаки Іл-76, які доправили підрозділи 72-ї бригади на зміну гарнізону Донецького аеропорту.[вин 28]
• 28 травня 2014 були оприлюднені фотографії значної кількості трофейних вогнеметів та гранатометів, серед яких було декілька РПО-А «Шмель».[19][20]
• 1 червня 2014 року Майкл Смолвуд з центру досліджень зброї ARES опублікував матеріал, в якому ідентифікував використання вогнеметів МРО-А проросійськими збройними угрупованнями у бою 26 травня за ДАП. Це було одне з перших підтверджень використання МРО-А, винятково російської версії вогнемету РПО-А, у війні на Донбасі.[20]

• Щонайменше місяць проросійські збройні формування не здійснювали жодних спроб наблизитися до аеропорту. За словами «Філіна», опір українських сил був неочікуваний для бойовиків, оскільки у схожих попередніх епізодах українські сили покидали позиції під тиском цивільних.[вин 29] За словами Євгена Подолянчука, одного з командирів групи 3-го полку спецпризначення у аеропорту, станом на 7 серпня 2014, було до 4 спроб здійснити штурм, що лише 1-2 рази перейшов у близький бій.[вин 30]
• 7 листопада 2014 року СБУ затримала зрадника, Олександра Головуру, співробітника Управління СБУ в Донецькій області, який таємно провів 26 травня бойовиків до донецького аеропорту. СБУ оприлюднила відеозапис із камер відеоспостереження, котрі були встановлені в аеропорту, де зафіксовано, як Головура пропустив російський загін до Донецького аеропорту.[22][10]
• У червні 2017 року було виявлено курйоз — Володимир Путін, знімаючись у пропагандистській стрічці Олівера Стоуна, продемонстрував фейкове відео. Відео Путіна містило нібито зйомку роботи російських військових гелікоптерів Мі-28 у Сирії. Проте було встановлено, що відеоряд насправді був з американського гелікоптера AH-64 Apache в Афганістані 2009 року, а звукорядом для відео у Путіна були взяті радіоперемовини українських пілотів, що завдавали ударів по російським загонам у Донецькому аеропорті 26 травня 2014 року.[23][24][25]

• Бої за Донецький аеропорт

Виноски

Джерела

• Юрій Бутусов, Термінал і Термінатори: як довго захищатимуть Донецький аеропорт? // Дзеркало тижня, 23 жовтня 2014
• Оксана Коваленко, Аеропорт. Невідомі подробиці // Українська правда, 12 січня 2016
• Юрій Бутусов, 26 мая 2014 года: Первый бой в Донецком аэропорту и разгром российского отряда «Искра» (рос.) // Цензор.нет, 28 травня 2016
• Veritas Veritatis, Искра. 26.05.2014. Аэропорт Донецка // blogspot

• May 26, 2014. Ukrainian Special Forces kick out Russians from Donetsk airport на YouTube