Гутянський Степан Корнійович

Народився 1 серпня 1916 року в селі Губарівці (нині Богодухівського району Харківської області). У 1938–1945 роках навчався на заочному відділенні історичного факультету Житомирського педагогічного інституту. У 1955–1958 роках навчався в аспірантурі в Інституту історії АН УРСР, а після її закінчення, у 1958–1964 роках, працював молодшим науковим співробітником, а потім, від 1964 року — старшим науковим співробітником відділу історіографії та джерелознавства цього інституту. У 1962 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Культурне будівництво на Україні в роки громадянської війни. 1919—1920 рр.». У 1969–1979 роках — директор Центральної наукової бібліотеки Академії наук Української РСР.

Був нагороджений орденом «Знак Пошани» та багатьма медалями.

Помер у Києві 14 червня 1979 року.

Автор понад 60 наукових праць, присвячених розвиткові української культури, проблемам бібліотекознавства, в тому числі колективних праць:

• «Розвиток історичної науки на Україні за роки радянської влади» (Київ, 1973);
• «Історія Української РСР» у 8-ми томах;
• «История Центральной научной библиотеки Академии наук УССР».

Автор монографій:

• «Здійснення ленінських принципів народної освіти на Україні» (Київ, 1960);
• «Ленін і культурне будівництво на Україні 1917—1920» (Київ, 1965);
• «З історії книги на Україні» (Київ, 1978, відповідальний редактор).

Автор брошур та наукових статей з історії української культури та бібліотечної справи в Україні.

• Українські вчені. Київ, 1997.

• О. Г. Бажан. Енциклопедія історії України: Том 2: Г-Д / Редколегія: В. А. Смолій (голова) та інші. НАН України. Інститут історії України. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 2004. — 688 с.: іл.