Гуцулка Ксеня (пісня)
«Гуцулка Ксеня» — українська пісня-танго, що стала однією з найвідоміших українських пісень у XX ст. у світі[1].
«Гуцулка Ксеня» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня Сестер Байко | ||||
Випущено | 1932 | |||
Тип | пісня | |||
Жанр | пісня-танго | |||
Мова | українська | |||
Автор слів | Ярослав Барнич | |||
Композитор | Ярослав Барнич | |||
|
Історія створення
Існує дві версії створення пісні.
Версія перша
Автор — український композитор, диригент, педагог і музично-громадський діяч Ярослав Барнич, про що й свідчить племінниця композитора Олена Вергановська, у коломийському будинку якої часто бував Ярослав Барнич, приїжджаючи зі Станиславова. Тут він і працював над улюбленою народом піснею «Гуцулка Ксеня» — це підтверджують учні та сучасники митця.
Дівчиною-прообразом героїні пісні була вродлива Ксеня Клиновська з Небилова (біля Перегінська Рожнятівського району Івано-Франківської області, на межі Бойківщини й Гуцульщини). Вона вчилась у композитора в Станиславові і надихнула його на створення пісенного шедевра, що й часто буває у творчості видатних митців. Протягом останніх десятиріч встановити істину намагалися неодноразово, проте не вистачало документальних матеріалів.
У 1938 році Ярослав Барнич написав за мотивами пісні відому оперету «Гуцулка Ксеня»
Версія друга
Автор — учитель зі села Семигинів Стрийського району Львівської області Роман Савицький, який музикою цікавився усе своє життя, хоч жодної спеціальної музичної школи не закінчував.
У ті роки Станіслав був значним центром української музичної культури. Активна участь у музичному житті міста була одним з найсильніших стимулів для композиторської діяльності. Свою літню відпустку Савицький проводив, як правило, у домі двоюрідної сестри Ірини Бурачинської, яка жила в селі Шешори на Косівщині. Сестра мала вродливу доньку Ксеню[2][3], яка дуже любила свого дядька Романа. На одному з вечорів, коли молодь забавлялася під час вакацій, десятирічну племінницю Савицького обрали «королевою» вечора: Ксеня виявилася дуже веселою і дотепною, кожному давала якісь доручення, а до свого дядька звернулася з проханням написати таку пісню, щоб уся Гуцульщина її співала! Незабаром таку пісню написано, а музику на слова згодом написав І. Недільський[4][5].
Нотний текст(ориґінал)"Гуцулки Ксені"
А Ярослав Барнич, згідно з цією версією, 1938 року написав однойменну оперету, використавши мотиви пісні.
Текст пісні
Головний варіант
Темна нічка гори вкрила
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла
Гуцул Ксеню в ній впізнав.Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні любовні
Він до неї промовляв:Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
Він в останню ніч прощав.Черемоша грали хвилі
Сумували очі сині
тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав.Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
Варіант сестер Байко
Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла, -
Гуцул Ксеню в ній впізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові
Він до неї промовляв:Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав:Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
Оригінальний варіант (трагічний)
—1—
Сонні гори нічка вкрила
Полонину всю манила
Ніжно череду пестила:
Молодий вівчар не спавВін у ранішній хвилині
Ксеню стрів на полонині
І одній в гірській країні
На трембіті тужно грав—Приспів—
Гуцулко Ксеню
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жальДуша страждає
Звук трембіти лунає...
А що серце кохає
Бо гаряче мов жар—2—
В кожну ніченьку пестливу
Він дививсь у млу зрадливу
Бачив постать срібно сиву
В ній гуцулку пізнававТихо спершись на ворінні
В очі він дививсь невинні
І слова ці безупинні
Про кохання присягав<Приспів>
—3—
Покохав дівчину скрито
І пройшло гаряче літо;
Буря йшла несамовито
В ліс вівчар отару гнавЧеремоша били хвилі
Бігла Ксеня у безсиллі
На стрімкому впала шпилі
Сумно вітер завивав<Приспів>
—4—
Череду лишав щоночі
Та шукав сліди дівочі
Як знайшов закриті очі
Їх востаннє цілувавВажко спершись на соснині
З болем серця грав дівчині,
Щоб і гори чули сині
Як гуцулку він кохав<Приспів>
У кінематографі
- «Гуцулка Ксеня» (1956) — фільм-запис лібрето оперети Ярослава Барнича, який було вперше представлено 22 січня 1956 року. Кінокомпанія: Orbit Film Corporation.[6][7]
- «Гуцулка Ксеня» (2019) — фільм-мюзикл режисера Олени Дем'яненко знятий на основі лібрето оперети Ярослава Барнича, який було вперше представлено 7 березня 2019. Кінокомпанія: Гагарін медіа.[8]
- Також пісня «Гуцулка Ксеня» є частиною саундтреку кінострічки «Кіборги» (2017), режисера Ахтема Сеітаблаєва, в якому виступає як музична тема одного з головних героїв — Серпня.
Примітки
- Інформація про пісню на сайті pisni.org.ua
- Гуцулка Ксеня із легендарної пісні живе у Чикаго і на Прикарпаття після еміграції приїжджала лише двічі на сайті «Вікна»
- У Чикаго померла Ксенія Бурачинська — героїня пісні «Гуцулка Ксеня» на сайті Zaxid.net
- Чия ж насправді "Гуцулка Ксеня?
- Український Чикаго попрощався з «Гуцулкою Ксенею»
- Міф та реальність. «Гуцулки Ксені» Музикознавець Людомир Філоненко про Ярослава Барнича та його українське танго. Zaxid.net, 6 березня 2019
- Shirley Zaporzan; Robert Bogdan Klymasz; Jars Balan. Film and the Ukrainians in Canada, 1921—1980 : a filmography index of film titles and bibliography with supplementary appendices. Edmonton, Alta. : Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, 1982. 76 pages (англ.)
- Завершене виробництво повнометражного фільму-мюзиклу «Гуцулка Ксеня», Державне агентство України з питань кіно, 14.11.2018.
Література
- Філоненко Л. Ярослав Барнич та його пісня «Гуцулка Ксеня» // Народна творчість і етнографія. — 1994. — № 4.
- Пушик С. Про авторів пісень «Червоні маки» і «Гуцулка Ксеня» // Галичина. — 1995. — № 106—114.
- Ярослав Барнич обезсмертив гуцулку Ксеню, а пісня «Гуцулка Ксеня» увінчала свого творця.
- Філоненко, Людомир. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України ; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, О. Я. Боднар та ін. // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія : зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії. — К. : Музична Україна, 2008. — Вип. 4–5. — С. 339–344. — 400 с.
- Філоненко, Людомир. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» (закінчення) / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України ; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, О. Я. Боднар та ін. // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія : зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії. — К. : Музична Україна, 2009. — Вип. 6. — С. 387–392. — 480 с.
- То хто ж автор «Гуцулки Ксені»? : [арх. 13.12.2017] / Володимир Полонський, Леонід Шемета // DT.UA. — 2001. — 16 квітня.
- Танго-пісня «Гуцулка Ксеня», музика і слова — український композитор Ярослав Барнич
- Герей В. Кому належить «Гуцулка Ксеня» // На скрижалях.
- Гуцулку Ксеню поховають у Чикаго цієї суботи