Гігрофор пізній
Мокриця бура, гігрофор пізній (Hygrophorus hypothejus (Fr.) Fr.) — їстівний гриб родини гігрофорових — Hygrophoraceae.
? Гігрофор пізній | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Hygrophorus hypothejus Fr. (Fr.), 1838 | ||||||||||||||||||
| Синоніми[1] | ||||||||||||||||||
| Agaricus hypothejus Fr. 1821 Limacium hypothejum (Fr.) P. Kumm., 1871 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Будова
Шапка (3-6) 10 см у діаметрі, тупо-конусоподібна, опукло- або плоскорозпростерта, з опушеним краєм, бурувато-оливкова, оливково-коричнева чи рудувата, пізніше світлішає до жовтої, золотисто-жовтої, слизька, гола, іноді притиснуто-тонкорадіально-волокниста. Пластинки жовтуваті, згодом оранжевожовті, рідкі, вузькі, спускаються по ніжці. Спорова маса біла. Спори 7-10 Х 4-6 мкм, гладенькі. Ніжка 3-10 Х 0,5-1 см, спочатку з кільцеподібним залишком часткового покривала, щільна, лимонно-жовта, вгорі та біля основи біла, пізніше гола, слизька. М'якуш білий, під шкіркою жовтуватий, з приємним смаком і запахом.
Поширення та середовище існування
Поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у соснових лісах, здебільшого групами.
Практичне використання
Збирають у вересні — листопаді. Зустрічається часто. Добрий їстівний гриб. Використовують вареним, смаженим, а також сушеним.
Див. також
Примітки
- Fungorum synonymy: Hygrophorus hypothejus. Species Fungorum. CAB International. Процитовано 23 жовтня 2015.
Джерела
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 98—99.