Гідрологічні пам'ятки природи Луганської області

На території Антрацитівського району офіційно оформлено одну гідрологічну пам'ятку природи місцевого значення і одну поки ще офіційно не затверджено.

Чеховська криниця (48°05′48″ пн. ш. 39°59′23″ сх. д.) — джерело, гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення, розташоване у байрачній діброві на схилі Рогозяної балки, басейн річки Кріпенька, за 5 км на захід від міста Антрацит. Дебіт джерела становить 0,3 л/с. Водоносний горизонт знаходиться в пісковиках алмазної світи. Вода за хімічним складом сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієва, питна, з приємним смаком. Історичне місце пов'язане з російським письменником Антоном Павловичем Чеховим.

Джерело «Святий Антипій» (48°10′15″ пн. ш. 39°18′20″ сх. д.) — джерело питної води за 200 м на схід від автотраси Ровеньки — Луганськ, в урочищі «Святий Антипій» (права притока річки Велика Кам'янка). Підземні води приурочені до кам'яновугільних відкладів моспинської світи. Водовмісними породами є тріщинуваті пісковики, вапняки, рідше піскуваті та глинисті сланці, горизонт зони вивітрювання кам'яновугільних відкладів до глибини 50-100 м. Води слабонапірні, пластово-тріщинуваті породи. Живлення водоносних горизонтів відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Запаси підземних вод не затверджені. Хімічний склад води — гідрокарбонатно-кальцієва. Підземні води використовуються місцевим населенням. Потребує нагляду.

На території Біловодського району створено одну гідрологічну пам'ятку природи місцевого значення.

Водяна криниця

На території Білокуракинського району жодного гідрологічного об'єкта до окремих пам'яток природи не віднесено. Самсонівський став є частиною ландшафтного заказника місцевого значення Самсонівська заводь.

На території Довжанського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.

На території Краснодонського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.

Кремінські каптажі. Південно-західна околиця м. Кремінна, 300 на південний захід від дороги на Червону Діброву. Експлуатаційний водоносний горизонт — тріщино-карстова зона верхньокрейдових відкладів центральної частини Кремінської мульди. Розвантаження його відбувається повністю в б. Піщаний Єрик у вигляді 3-х крупних («Кремінські каптажі») і групи дрібних джерел. Запаси підземних вод затверджені в ДКЗ СРСР. Вода каптажів прісна, використовується для водопостачання населення. Родовище «Кремінські каптажі» має гідрогеологічну цінність, оскільки є єдиним джерелом природного розвантаження верхньокрейдяного водоносного горизонту, приуроченого до тріщинуватих мергелів турон-коньякського ярусу, що мають обмежену площу в межах мульди. Водоносність мергелів пов'язана з тріщинами, походження яких обумовлене процесами вивітрювання і подальшого розмиву тріщин підземними водами, що залежить від ступеня розвитку і глибини врізу гідрографічної мережі. Живлення крейдяного водоносного горизонту відбувається за рахунок атмосферних опадів, а також інфільтрації алювіальних вод. Вода водозабору прісна, з сухим залишком 0,35 г/дм3, помірно жорстка із загальною жорсткістю — 5,5 ммоль/дм3. За типом вода — сульфатно-гідрокарбонатна з переважанням катіонів кальцію, середовище слаболужне рН — 7,6-7,7. Це один з небагатьох водозаборів області, де питні води прісні та мінералізація не перевищує 0,5 г/дм3 і має добрі «смакові» властивості. Потребує нагляду.

Климівське джерело

На території Лутугинського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.

На території Марківського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.

Новонікольське джерело

Криштальна Калмичанка

Кримська дача

На території Новопсковського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.

Золотовське джерело

На території Перевальського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.

Гірське джерело

Горіховське джерело

Райолександрівське джерело

Верхній ставок

Нижній ставок

Джерело Ковалівське-1

Джерело Ковалівське-2

Містки

Попівське джерело

Криниця Новопавлівська срібляста — джерело, гідрологічна пам'ятка природи, знаходиться за 0,6 км на північний схід від села Павлівка, лівий відвершок верхів'я безіменної балки, ліворуч від дороги Сватове — Білокуракине. У геоморфологічному відношенні — це лівобережний схил вододілу річок Красна і Хоріна. Абсолютні висоти в місці виходу підземних вод складають 137 м над рівнем моря. Підходи до джерела викладені з каменю та забетоновані. Води переважно гідрокарбонатно-сульфатні та сульфатно-гідрокарбонатні з мінералізацією від 0,5 до 2,3 г/дм³. Дебіт становить від 0,014 до 0,048 л/с.

На території Слов'яносербського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.

Великочернігівське джерело

Золотарівське. Станично-Луганський район, 1,8 км північніше села Золотарьовка і дороги в с. Чугинку, верхів'я балки Кисельової. Луганська область. Джерело «Золотарівське» приурочене до нерозчленованих канево-бучацьких палеогенових відкладів, що мають спорадичне розповсюдження. В них водоносні в основному піски в нижній частині товщі. Утворенню водоносного горизонту в пісках сприяють підстеляючі їх алевроліти. Водоносний горизонт ґрунтовий, потужність його до 10 м. Дебіт джерел змінюється від 0,08 до 4,42 л/сек, води солонуваті з сухим залишком 3,3-5,1 г/дм3. Глибина залягання рівня води на схилах балок, у місцях виходу на денну поверхню — 0,0 м. Живлення водоносного горизонту здійснюється атмосферними опадами на площах виходу бучацьких пісків на денну поверхню і за рахунок гідравлічного зв'язку з вищерозміщеними водоносними горизонтами. Води джерела в б. Кисельовій відповідають Іжевському типу мінеральних вод за висновком Одеського НДІ курортології. Використовується місцевим населенням для лікувальних цілей. Потребує нагляду.

Кібікінська криниця

На території Старобільського району

Лозівське джерело

Новоборовське джерело

Шпотинське джерело

На території Троїцького району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.

• Природно-заповідний фонд Луганської області

• Природно-заповідний фонд Луганської області / О. А. Арапов, Т .В. Сова, В. Б. Фєрєнц, О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
• Геологічні пам'ятки України / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. У чотирьох томах. Том 4. — Львів: ЗУКЦ, 2011. — С. 240–260.

• (рос.) Памятники природы Ворошиловградщины: Путеводитель. — Донецк: Донбасс, 1978. — 76 с.
• (рос.) Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А. З. Дидова. — 2-е изд. доп. — Донецк: Донбасс, 1987. — 168 с.
• (рос.) Геологические памятники Украины. Справочник-путеводитель. — К.: Наукова думка, 1987.

• Інтерактивна карта геологічних пам'яток природи України.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}