Новопсковський район

Новопсковський район на півночі межує з Бєлгородською та Воронезькою областей Північної Слобожанщини.

У ХІІІ ст. степи на кілька століть полонили татари. Назва головної річки краю, Айдару. Вперше вона згадується в документах від 1503 року.

У середині XVII ст. в зв'язку з посиленням національно-визвольної боротьби українців проти польсько-шляхетського гніту посилюється і колонізація степів, куди переселялись селяни і козаки. Свої поселення вони називали слободами, так виникає Слобідська Україна. Тоді ж були засновані Білолуцьк, Осинове, Закам'янка (Новопсков), Закотне.

Після повстання К. Булавіна, в якому жителі краю взяли активну участь, землі понад річкою Айдар були передані Острогозькому Слобідському полку; Білолуцьк, Осинове, Закотне, Старобільськ стали його сотенними містечками. В 1765 році за указом цариці Катерини ІІ, яку козаки називали «вража мати», слобідське козацтво було ліквідоване, починається поступове закріпачення колишніх козаків.

Переважна більшість населення була державними селянами, але в 20-х роках XIX ст. значна частина колишніх козаків перетворена на військових поселенців.

Буржуазні реформи 60-х років не покращили життя селян, багато з яких втратили землю і змушені були йти на заробітки на Дон, на шахти, рудники і заводи Донбасу. У цей же час Старобільське земство створює в селах Новопсковщини школи. У Білолуцьку та Новопскові відкриваються лікарні, бібліотеки, в Новопскові — ремісниче училище.

На початок XX століття Новопсковщина — розвинутий землеробський край, з поширеними домашніми промислами та ремеслами. Під час першої російської революції 1905–1907 рр. селяни Новопсковщини вели стихійну боротьбу проти поміщиків. Уродженці Новопсковщини брали участь у революційних подіях на флоті: Йосип Хомич Журавльов — у повстанні на броненосці «Потьомкін», Андрій Пилипович Ковальов — у Севастополі під проводом П. П. Шмідта.

У 20-ті роки господарство швидко оновлювалося, поширювалися різні форми кооперації, з'являлися перші колективні господарства. В 1929 році почалася колективізація. У середині 30-х років сільське господарство поступово налагоджується, істотне значення починають відігравати МТС, яких на території району було 5. В 1931 році Новопсков стає районним центром.

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 15 сільських рад, які об'єднують 39 населених пунктів і підпорядковані Новопсковській районній раді. Адміністративний центр — смт Новопсков[3].

Чисельність населення Новопсковського району станом на 01.01.2005 р. становить 37310 чол., в тому числі: сільського — 23148 чол., міського — 14162 чол.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

• українці — 92,2%;
• росіяни — 6,9%;
• білоруси — 0,3%
• інші національності — 0,6%[4]

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[5]

25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Новопсковського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 21,25 % (проголосували 5 410 із 25 455 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 30,65 % (1 658 виборців); Сергій Тігіпко — 15,27 % (826 виборців), Петро Симоненко — 8,19 % (443 виборців), Юлія Тимошенко — 7,74 % (419 виборців), Михайло Добкін — 6,75 % (365 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 5,55 %.[6]

• Луганська обласна державна адміністрація. Новопсковський район

Росія	Росія	Росія
Білокуракинський район		Марківський район
	Старобільський район	Марківський район