Гідротермальне родовище

Гідротермальне родовище (англ. hydrothermal deposits, нім. hydrothermale Lagerstätten f pl) — поклади корисних копалин, що утворюються з осадів гарячих водних (гідротермальних) розчинів які циркулюють в надрах Землі.

Джерелами гідротермальних розчинів можуть бути:

• магматична вода, що виділяється в надрах Землі з магматичних розплавів у процесі їх застигання і формування вивержених порід;
• метаморфічна вода, що вивільняється в глибоких зонах земної кори з водомістких мінералів при їх перекристалізації;
• зв'язана (похована) вода в порах морських осадових порід, яка починає рухатися внаслідок зміщень в земній корі або під впливом внутрішньоземного тепла;
• метеорна вода, яка проникає по водопроникних пластах у глибини Землі.

Утворення гідротермальних родовищ охоплює великий проміжок часу (від сотень тисяч до десятків мільйонів років), який розпадається на послідовні етапи і стадії. Гідротермальні родовища формувалися в широкому інтервалі глибин — від поверхні Землі до глибини понад 10 км; оптимальні умови для їх утворення визначаються глибиною від декілька сотень м до 5 км. Початкова температура цього процесу 700—600 °C, яка, поступово знижуючись, досягала 50-25 °C. Найпоширеніші форми гідротермальних тіл — жили, шток-верки, пластоподібні і поклади з неправильними контурами. Вони досягають довжини декілька км, при ширині від декілька см до десятків м.