Гілберт Мелендес

Гілберт Мелендес почав кар'єру в змішаних єдиноборствах у 2002 році, виступаючи за команду Цезаря Ґрейсі «Gracie Fighter» на турнірах чемпіонату WEC. Опозиція WEC того часу дозволила Мелендесу швидко заволодіти чемпіонським поясом. З 2004 року він виступає на двох континентах, змагаючись за першість у японських MMA-організаціях PRIDE і Shooto, а також в американській лізі Strikeforce, чемпіоном якої стає у 2006 році, здолавши першого володаря поясу цієї організації — Клея Ґвіду. У 2005 році, напередодні угоди зі Strikeforce, Мелендес спробував сили у греплінгу на чемпіонаті світу за версією ADCC, де програє, дійшовши до чвертьфіналу турніру.[1]

У 2007 році, виступаючи в новорічну ніч на турнірі «Yarennoka!» проти японського борця Міцухіро Ісіди, Мелендес вперше зазнає поразки. У цьому поєдинку судді віддали перевагу його опоненту. За півроку він програє вдруге: судді 12 турніру Strikeforce віддали перевагу чемпіону США зі змішаних єдиноборств Джошу Томсону, проти якого захищав свій титул Мелендес. Гілберт фокусується на реванші. В квітні 2009 року він відправляє в нокаут Родрігу Дамма і стає тимчасовим чемпіоном (діючий чемпіон Томсон не захищав свій титул через травму). За чотири місяці Мелендес долає нокаутом Міцухіро Ісіду, здобуваючи перший реванш, а ще за чотири місяці повертає собі титул виключного чемпіона світу — у п'ятираундовій війні із Джошом Томсоном.

Реваншувавши таким чином обидві поразки, Гілберт Мелендес закріплює успіх захистом свого титулу проти азійської суперзірки Сіньї Аокі. Принциповий з точки зору американо-японського спортивного протистояння бій проходить під повним контролем Мелендеса. Талановитий японський греплер робить вісімнадцять проходів в ноги діючому чемпіону, але Гілберт рішуче відсікає всі наступи. Аокі двічі знаходиться на межі нокауту: першого разу його спасає втручання рефері, а вдруге — гонг. Судді віддають Мелендесу всі п'ять раундів поєдинку і ця перемога виводить його на верхівку світових рейтингів легковаговиків.[2]

Через рік Мелендес ще раз успішно захищає титул, цього разу проти вже знайомого суперника — Тацуї Кавадзірі. Перший бій між ним пройшов ще за часів чемпіонату PRIDE, і завершився рішенням суддів. Цього разу Мелендес відстоював титул «на своїй землі», в Каліфорнії, і йому знадобилось лише три хвилини, щоб двічі відправити Кавадзірі в нокдаун і добити ліктями в паретрі. Цього ж року Гілберт втретє захищає титул у напруженому бою з ударником кубинського походження Хорхе Масвідалєм, перемога над яким далась Мелендесу за рішенням суддів.

У травні 2012 року на титул Мелендеса претендував давній суперник Джош Томпсон. На момент зустрічі обидва бійці мали в активі по перемозі один над одним, і третій бій мав визначити остаточну першість між ними. Натомість, поєдинок завершився спірним роздільним рішенням суддів, завдяки якому Мелендес зберіг титул. Після бою глядачі активно висловлювали своє невдоволення вердиктом суддів.

У 2013 році відбувся довгоочікуваний дебют Гілберта Мелендеса в чемпіонаті UFC. Мелендес одразу вийшов на титульний бій проти чемпіона Бена Хендерсона. У рівному поєдинку Мелендес дещо поступився Хендерсону у кількості нанесених ударів, і судді винесли роздільний вердикт на користь діючого володаря титулу. У наступному поєдинку Мелендес виступив проти переможця «Абсолютного бійця» Дієґо Санчеса, бій з яким виграв за очками. Бій, насичений ударними розмінами, спробами підкорення, нокдаунами, пройшов під переважним контролем Мелендеса, але у третьому раунді Санчес зміг відправити Гілберта у нокдаун. Спортсмени були нагороджені премією «Бій вечора», а спортивні аналітики відзначили їх протистояння як кандидати на премію «Бій року».

• Офіційний сайт Гілберта Мелендеса (англ.)
• Інформація про Гілберта Мелендеса на офіційному сайті команди «Gracie Fighter» (англ.)
• Статистика Гілберта Мелендеса у базі «Sherdog» (англ.)