Гільдебольд (архієпископ Кельна)

Гільдебольд (нім. Hildebold von Köln; д/н — 3 вересня 818) — державний діяч Франкської імперії, 1-й архієпископ Кельна в 795—818 роках.

Гільдебольд
Народився 8 століття
Помер 3 вересня 818
Кельн
Діяльність священник
Посада diocesan bishopd і католицький архієпископd
Конфесія Католицька церква[1]
Гільдебольд

Життєпис

Про походження замало відомостей. При народженні отримав ім'я Гільдебольд. Обрав церковну кар'єру. Серед кліра здобув прізвисько «Аарон». Був другом франкського володаря Карла I. Останній 787 року поставив Гільдебольда єпископом Кельна.

791 року очолив придворну капелу та призначається канцлером Франкського королівства. Був одним з найбільш впливових радників Карла I. За наполяганням останнього римський папа Адріан I в 794 році звільняє Гільдебольда від його постійних обов'язків в Кельні з тим, щоб він міг постійно перебувати при королівській резиденції.

795 року папа римський підвищує статус Кельнської єпархії до архієпископії з підпорядкуванням їй Бременського, Утрехтського, Льєзької, Мінденського, Мюнстерського і Оснабрюкського єпископств. Відповідно Гільдебольд стає Кельнським ахієпископом. Він сприяв початку зведення Кельнського собору. У 799 році Гільдебольд організував прибуттям папи римського Лева III до Падерборндля зустрічі з Карлом I.

У 801 році стає абатом монастиря святих Касія і Флоренція в Бонні, в 802 — монастиря Мондзеє. У Кельні архієпископ організовує школу при соборі, створює соборну бібліотеку.

805 року Гільдебольд благословляє в Кельні зводить його в сан єпископа Мюнстерського Людгера, якому доручає місіонерську роботу серед саксів і фризів.

У 811 році першим підписує заповіт імператора Карла I, в якому Кельнське архієпископство затверджується найпершим в державі. У 813 році Гільдебольд, спільно з Ріхульфом, архієпископом Майнцьким, проводить церковний синод в абатстві святого Альбана в Майнці. Того ж року він проводить помазання спадкоємця Карла I — Людовика — в королі Франкської держави.

У 814 році проводить єлеопомазання вмираючого імператора Карла I в Аахені. Після смерті останнього зберігає свій вплив. У 815 році він супроводжує прибуття папи римського Стефана V до Реймсу, де відбулася церемонія коронації Людовіка I імператорської короною. Помер Гільдебольд 818 року в Кельні.

Джерела
  • Geschichte des Erzbistums Köln. Bd. 1: Das Bistum Köln von den Anfängen bis zum Ende des 12. Jahrhunderts, hg. von Eduard Hegel, 2. Aufl. neu bearbeitet v. Friedrich Wilhelm Oediger, Bachem Köln 1971
  • Joachim M. Plotzek: Zur Geschichte der Kölner Dombibliothek. In: Glaube und Wissen im Mittelalter. Katalogbuch zur Ausstellung. München 1998, S. 15–64
  • Verena Zell: Erzbischof Hildebald von Köln. Untersuchungen zu seiner Rolle im Reformprogramm Karls des Großen, Hamburg: Kovač 2016 (Studien zur Geschichtsforschung des Mittelalters; 33) ISBN 978-3-8300-9188-2
  1. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.