Гімалія (супутник)

Гімалія (грец. Greek Ιμαλíα ) (англ. Himalia) — нерегулярний супутник Юпітера, відомий також як Юпітер VI. З 1955 до 1975 називався Гестія (англ. Hestia).

Гімалія
Himalia


Гімалія

Дані про відкриття
Дата відкриття 16 грудня 1904 року
Відкривач(і) Чарлз Діллон Перрайн
Планета Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 11 460 000 [1] км
Перицентр 9 782 900 км
Апоцентр 13 082 000 км
Орбітальний період 250,56 діб
Ексцентриситет орбіти 0,16
Нахил орбіти 27,5° до екліптики, 29,59° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр ~170 км
Середній радіус ~85 км
Площа поверхні 90 800 км²
Маса 6,7×1018 кг
Густина 2,6 (оцінка) г/см³
Друга космічна швидкість 0,100 км/с
Період обертання навколо своєї осі 0,324 діб
Альбедо 0,04 (оцінка)
Атмосферний тиск ~0,062 Па
Температура поверхні ~124 К
Атмосфера відсутня
Інші позначення
Юпітер VI

Гімалія у Вікісховищі

Відкриття

Супутник відкрив 1904 року Чарлз Діллон Перрайн з Лікської обсерваторії (що у Каліфорнії) на фотографіях, отриманих з рефлектора імені Крослі. Супутник називався Юпітер VI до 1975 року, коли отримав офіційну назву Гімалія по імені персонажа давньогрецької міфології — німфи Гімалії У Гімалію був закоханий Зевс (в римському пантеоні — Юпітер).

Дослідження

2000 року автоматичний космічний апарат Кассіні-Гюйгенс з відстані 4,4 млн км зробив кілька нечітких знімків, які показують що супутник має неправильну довгасту форму з довжинами осей 150 ± 20 і 120 ± 20 км. 2007 року зонд New Horizons зробив серію знімків супутника, найближчий з яких з відстані 8 млн км.

Орбіта

Супутник за 250,56 земних діб здійснює повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 11 460 000 км. Орбіта має ексцентриситет ~0,16. Орбіта весь час змінюється внаслідок пертурбацій Сонця і планет.

Фізичні характеристики

Діаметр приблизно 170 кілометрів, альбедо 0,04. Оцінна густина 2,6 г/см³.

Має нейтрально-сірий колір (Показник кольору B-V=0.62, R-V=0.4). Так звані «водні» поглинання на довжинах хвиль 3 μм, подібно до астероїдів типу C, можуть свідчити про наявність води в мінералах астероїда.

Примітки
  1. Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal 120: 2679–2686. doi:10.1086/316817.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.