Гімнопус веретеноногий

Gymnopus походить від Gymn-, що означає «оголений», і -pus, що означає нога. Видовий епітет fusipes означає «з веретеноподібною ніжкою», і така веретеноподібність найбільш яскраво виражена коли гриб росте у щільних групах, а не поодинці.

Гриб вперше був описаний Бюйяром у 1793 році у його праці «Herbier de la France» як Agaricus fusipes, тому що на той час всі пластинчасті гриби відносили до роду Agaricus[1].

Потім у 1821 році Семюел Фредерік Грей опублікував роботу «Natural Arrangement of British Plants» в якій він відніс цей вид до вже існуючого роду Gymnopus[2].

Книга Грея не була дуже відомою і у 1872 Люсьєн Келе приєднав цей гриб до роду Collybia, назвавши його Collybia fusipes, і з цим іменем гриб був відомий багато років. У 1997, Antonín і Noordeloos з'ясували, що рід Collybia у тому вигляді, у якому він був визначений на той час, є поліфілетичним і запропонували значну його перебудову. Вони відновили рід Gymnopus для деяких видів, в тому числі для fusipes, і після наступного вивчення ДНК, ця перебудова була прийнята сучасними мікологами. Назва була прийнята Species Fungorum і Global Biodiversity Information Facility і грибу була повернута назва Gymnopus fusipes. Також мала місце альтернативна спроба віднести гриб до Rhodocollybia, але це не стало загальновизнаним[3][4][5].

Гриб має червонувато–коричневу шапку, деякі плодові тіла мають рудо–коричневу. Шапка гола, у центрі темніша, до чорнуватої. Іноді ніби плямиста. У діаметрі шапка 4-8, максимум 10 см, форма випукло–розпростерта, на поверхні у центрі виділяється горбик. Пластинки здаються плямистими, згодом у них з'являється білий споровий наліт.

У колібії веретеноногої ніжка заввишки до 12 см, завширшки до 2 см, червоно–коричневого або буро–коричневого кольору, до низу дещо темніша. Вона ніби вкрита зморшками, з кореневидним виростом. Ніжка борозенчаста, спочатку рихлувата, з часом коркувата, з порожниною.

М'якуш невизначеного запаху (іноді солодкуватого), білуватий і тонкий. Смак нечіткий, грибний.

Спори видовжено-овальні, гладкі, тонкостінні, 4-6 х 2-4,5 мкм. Гіалінові. Споровий порошок білий, трохи жовтуватий коли підсохне.

Він росте в серпні-жовтні щільними групами біля основи стовбурів, а також пеньків, коренів у листяних лісах, переважно біля дуба, зрідка біля бука і берези. Є серйозним паразитом дуба, у якого спричиняє кореневу гниль[6].

Вражається паразитичними грибами з родів Asterophora та Syzygospora.

В Україні в Карпатах, Лівобережному Лісостепу, Лівобережному Злаково-Лучному Степу, Гірському Криму[7].

У молодому віці гриб їстівний[7]. Часто маринують. Іноді може викликати розлад шлунку.

• Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.31.