ДаМаркус Бізлі

Народився 24 травня 1982 року в місті Форт-Вейн. Вихованець футбольної школи клубу «Ай-Ем-Джі Соккер Академі».

У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за команду клубу «Чикаго Файр», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 98 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Чикаго Файр», був основним гравцем команди.

Згодом з 2004 по 2007 рік грав у складі команд клубів ПСВ та «Манчестер Сіті». Протягом цих років двічі виборював титул чемпіона Нідерландів.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Рейнджерс», до складу якого приєднався 2007 року. Відіграв за команду з Глазго наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул чемпіона Шотландії.

Протягом 2010—2011 років захищав кольори команди клубу «Ганновер 96», але зіграв за німецький клуб лише 4 матчі в Бундеслізі.

До складу клубу «Пуебла» приєднався 2011 року. Відтоді встиг відіграти за команду з Пуебли 92 матчі в національному чемпіонаті.

Із 2014 року виступає на батьківщині за клуб «Х'юстон Динамо». За цей час відіграв за клуб із Техасу 112 матчів в MLS, у яких відзначився 1 забитим м'ячем.

2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної США.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, чемпіонату світу 2010 року у ПАР та чемпіонату світу 2014 року в Бразилії.

Брав участь у п'яти розіграшах Золотого кубка КОНКАКАФ: 2002, 2003, 2005, 2007 та 2013 років. На чотирьох з цих турнірів (за виключенням розіграшу 2005 року) ставав у складі збірної США континентальним чемпіоном Північної Америки.

Учасник двох розіграшів Кубка конфедерацій — у 2003 та 2009 роках.

15 грудня ДаМаркус Бізлі оголосив про завершення своїх виступів за національну збірну США.[1] Але вже в липні 2015 року по запрошенню головного тренера національної збірної Юргена Клінсмана повернувся до складу збірної для участі в розіграші Золотого кубка КОНКАКАФ 2015 року.[2][3] Проте на турнірі зіграв лише один раз — у матчі за третє місце із збірною Панами. ДаМаркус Бізлі вийшов на поле у додатковий час та не забив останній післяматчевий пенальті, що призвело до втрати американцями призового місця на турнірі.[4]

Усього провів у національній збірній 126 матчів, у яких відзначився 17 забитими м'ячами.

Станом на початок 2016 року

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Ліга	Ігор	Голів
2000-01	«Чикаго Файр»	MLS	18	2
2001-02	«Чикаго Файр»	MLS	24	2
2002-03	«Чикаго Файр»	MLS	19	3
2003-04	«Чикаго Файр»	MLS	22	7
2004-05	«Чикаго Файр»	MLS	15	0
2004-05	ПСВ	Ередивізі	29	6
2005-06	ПСВ	Ередивізі	27	4
2006-07	«Манчестер Сіті»	Premier League	18	3
2007-08	«Рейнджерс»	ШПЛ	11	2
2008-09	«Рейнджерс»	ШПЛ	10	0
2009-10	«Рейнджерс»	ШПЛ	8	2
2010-11	«Ганновер 96»	БЛ	4	0
2011-12	«Пуебла»	Прімера Дивізіон (Мексика)	33	7
2012-13	«Пуебла»	Прімера Дивізіон (Мексика)	31	4
2013-14	«Пуебла»	Прімера Дивізіон (Мексика)	28	1
2014	«Х'юстон Динамо»	MLS	10	0
2015	«Х'юстон Динамо»	MLS	28	1
2016	«Х'юстон Динамо»	MLS	24	1
2017	«Х'юстон Динамо»	MLS	24	0
2018	«Х'юстон Динамо»	MLS	26	1
УСЬОГО			410	46

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ДаМаркус Бізлі

• ДаМаркус Бізлі на сайті Soccerbase (англ.)
• ДаМаркус Бізлі на сайті ФІФА (англ.)

• ДаМаркус Бізлі на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Статистика виступів гравця на сайті national-football-teams.com