Давидківці (Хмельницький район)

Територія, на якій знаходиться с.Давидківці, була заселена з найдавніших часів. Про це свідчать знаряддя праці періоду палеоліту (фото). Виникло село на північній стороні річки Зінчиця (розмовне – Дзвінка). Про це згадується у праці відомого подільського історика Юхима Сіцінського «Приходи та церкви подільської єпархії». Ймовірно село було знищене під час набігів татар у ХV ст.

В давнину територія села складалася з трьох частин: східна – «Осовик», середня – «Давидківці», західна – «Гусаківці». Згідно з легендою першим, хто збудував хату в селі – був чоловік  Давид.

В середині ХУ століття село входило до складу Летичівського повіту Подільського воєводства Королівства Польського.

Письмова згадка про Давидківці міститься в переліку сіл Меджибізького повіту. Належало воно князю Миколі Синявському. Під час  національно-визвольної війни Б.Хмельницького через село проходили козацькі загони. Після смерті Адама Синявського Давидківці перейшли до династії Чарторийських.

У 1793 р. , у результаті другого поділу Польщі, Поділля перейшло до Російської імперії. Давидківці входили до Меджибізької волості Летичівського повіту Подільського намісництва.

На початку ХІХ ст.. село продовжувало належати Адаму Чарторийському. В роки польського повстання 1830-31 рр. за незалежність він очолював національний уряд. Після поразки повстання землі, які належали князю, були конфісковані й стали державними.

В кінці ХІХ ст.. за даними подільського історика В.Гульдмана, с с.Давидківці проживало 1626 осіб та було 277 дворів.

З початком революції 1905-1907рр. в Давидківцях розповсюджувалися листівки із закликом до повалення царського самодержавства. Оскільки село не було поміщицьким, то активних виступів тут не відбулося.

В роки національно-визвольної боротьби 1917-1921 років на території краю часто змінювалися органи влади, аж до поки більшовики остаточно не встановили свою владу.

Партійний осередок створено 1924 року.

В 1929 році в селі було створено перший колгосп «Травень». Проте пішло в колгосп небагато селян, в основному бідняки.

В роки голодомору 1932-33 років в селі померло понад 70 осіб. В роки репресії було репресовано 85 давидківчан.

В роки Другої Світової війни брали участь понад 500 жителів села. Не вернулося із фронту 178 осіб. Понад 400 давидківчан були вивезені на примусові роботи до нацистської Німеччини. Під час визволення села від нацистських загарбників загинуло понад 600 воїнів червоної армії.

Микола Йосипович Гавришко.

Герою Радянського Союзу Миколі Йосиповичу Гавришку, який брав участь у битві під Москвою, Курській битві, визволенні України, Польщі. По закінченні війни жив і працював у м. Хмельницькому, де і помер в 1976 році.

Лев Львович Шестаков.

Прославлений льотчик, Герою Радянського Союзу Л.Л.Шестакову. В полку Шестакова «виросло» 26 героїв Радянського Союзу, із них двічі – О.Алелюхін, В.Лавриненков, Ахмет Султан, тричі – Іван Кожедуб. Свій останній бій Л. Шестаков провів над с. Давидківці, де і загинув, як герой. Похоронений у м. Хмельницькому.

На місці загибелі льотчика біля села стоїть обеліск.

Після визволення села в березні 1944 року, розпочинається його відбудова. Село було зруйноване, було спалено 148 будинків. Але не дивлячись ні які труднощі, жителі села зробили усе, щоби його відбудувати.

Це були роки зростання і розбудови села Давидківці. В другій половині 1980 років змінюється інфраструктура села. Було побудовано торговий комплекс, стадіон. Село було телефонізовано, газифіковано, більшість вулиць села заасфальтовано.

За радянських часів у селі проживало 2499 осіб.

Діяв колгосп ім. Шестакова, за яким було закріплено 2 тис. га орної землі, спеціалізувався на виробництві м'яса великої рогатої худоби, вирошуванні зернових культур і цукрових буряків. За високі виробничі показники 10 колгоспників нагороджено орденами й медалями.

У Давидківцях працювали середня школа, клуб із залом на 350 місць (в приміщенні церкви Святої Трійці, нині храм на реконструкції), бібліотека, медпункт.

Давидківчани із великим піднесенням зустріли проголошення Незалежності України. Вони були учасниками Помаранчевої революції, Революції гідності. Понад 40 наших односельців стали на захист Вітчизни від сепаратистів та російських найманців. Сьогодні Давидківці – одне з наймальовничіших сіл України. В селі функціонує загальноосвітня школа, музична школа, аптека, пошта, перукарня, магазини, швейні цехи, закінчується будівництво нового дитячого садка.

З 2006 по 2010 сільським головою був Білорусець Сергій Степанович , з листопада 2010 сільську раду очолює Ланкевич Олександр Іванович.

24 грудня 2019 року депутати Хмельницької міської ради надали згоду на добровільне приєднання територіальної громади села Давидківці до Хмельницької міської об’єднаної територіальної громади з адміністративним центром у місті Хмельницькому.

За матеріалами вчителя історії Бондаря Віталія Миколайовича.