Давтян Ваагн Арменакович

Ваагн Давтя́н (вірм. Վահագն Դավթյան; 15 серпня 1922, Арапгір, Туреччина — 21 лютого 1996, Єреван, Вірменська РСР, СРСР) — відомий вірменський поет, перекладач, заслужений діяч культури Вірменської РСР.

Давтян Ваагн Арменакович
вірм. Վահագն Դավթյան
Народився 15 серпня 1922(1922-08-15)[1]
Арапгірd, Малатья, Туреччина
Помер 21 лютого 1996(1996-02-21) (73 роки)
Єреван, Вірменія
Поховання
Q42794531? : 
Країна  СРСР
 Вірменія
Національність вірмени
Діяльність мовознавець, поет, перекладач, письменник
Alma mater Єреванський державний університет
Мова творів вірменська
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Нагороди
 Давтян Ваагн Арменакович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 15 серпня 1922(19220815) року в місті Арапгір, Туреччина. Друкуватися почав 1935 року. Після закінчення середньої школи його призвали в армію, і почалася друга світова війна. Брав участь у німецько-радянській війні (1940—1942), був поранений і повернувся додому, вступив до Єреванського державного університету. 1948 року закінчив університет.

  • Літературний працівник, заступник редактора газети «Авангард» (1945—1954).
  • Заступник редактора (1954—1959), а від 1962 до 1965 редактор вірменської «Літературної газети».
  • Відповідальний редактор щотижневої газети «Голос батьківщини» (1965—1967).
  • Головний редактор журналу «Совєтакан Аястан» (1981—1990).
  • Заступник голови Комітету з культурних зв'язків зі Спюрком (1968—1981).
  • Голова Спілки письменників Вірменії (1990—1994).
  • 1996 року став академіком (член-кореспондент — з 1986 року).

Член Спілки письменників СРСР (1959).

Помер 21 лютого 1996 в Єревані, де й похований у пантеоні Комітаса.

Так висловився про нього Левон Ананян, нинішній голова Спілки письменників Вірменії[2]:

Ваагн Давтян є одним з найбільших поетів минулого століття, він входить до плеяди таких видатних майстрів, як Паруйр Севак, Геворк Емін, Сільва Капутикян.


Меморіальна дошка в Єревані, вул. Наїрі Зар'яна, 80

Заслуги
  • Лауреат Державних премій (1977, 1985) Вірменської РСР
  • Відзначений премією ім. Е. Чаренца (1979).

Нагороди

Твори

У збірках віршів «Перша любов» (1947), «Ранок світу» (1950) виражені патріотичні почуття учасника німецько-радянської війни, любов до природи рідної землі. У віршах «Світанок у горах» (1957), «Літня гроза» (1964), «Пісня вина» (1966) поет глибоко проникає в моральний світ сучасника. Громадянськістю і ліризмом пройнята історична поема «Тондракійці» (1961), присвячена історичним подіям середньовічної Вірменії. 1969 року побачила світ книга історичних поем «Дим вогнища».

  • Перша любов (збірка віршів, 1947)
  • Ранок світу (збірка віршів, 1950)
  • Дорога через серце (поема, 1952)
  • Лірика (1956)
  • Світанок у горах (1960)
  • Тондракійці (історична поема, 1961)
  • Літня гроза (вірші, 1964)
  • Пісня вина (вірші, 1966)
  • Літня спека (1968)
  • Дим вогнища (історичні поеми, 1969)

Перекладав вірменською мовою вірші й поеми О. С. Пушкіна, С. А. Єсеніна, Ш. Петефі.

Пам'ять
  • У Єревані до 90-річчя Ваагна Давтяна відкрито меморіальну дошку (вул. Наїрі Зар'яна, 80)[3][4].

Примітки
  1. Давтян Ваагн Арменакович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Мемориальная доска известного армянского поэта Ваагна Давтяна открылась в Ереване к его 90-летию
  3. К 90-летию со дня рождения Ваагна Давтяна установлена мемориальная доска на доме поэта
  4. The memorial board to Vahagn Davtyan has been opened

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.