Давіде Баллардіні

Давіде Баллардіні провів 7 років у клубі «Чезена», виступаючи у першій команді під керівництвом Освальдо Баньйоля і в молодіжній під проводом Арріго Саккі. Цих двох тренерів згодом Баллардіні назвав своїми наставниками[1][2][3]. А сам Давіде оцінювався фахівцями, як людина футбольного менталітету і стилю гри, близького до футболу Саккі[4].

Тренерську кар'єру Давіде почав у клубах «Чезена» і «Равенна», де він тренував молодь. Потім працював у молодіжному (до 19 років) складі «Мілана» та «Парми», з якою виграв чемпіонат Італії до 18 років і дійшов до півфіналу чемпіонату країни до 20 років.

1 вересня 2004 року Баллардіні став головним тренером клубу Серії С1 «Самбенедеттезе», з яким зайняв 4 місце в чемпіонаті і брав участь в матчах плей-оф на вихід в Серію В з «Наполі», де, однак, програв. Перед третім туром сезону 2005/06 Давіде був призначений головним тренером «Кальярі», але вже 11 листопада, після 9 туру був звільнений, не вигравши за цей період з клубом жодної гри. Його замінив Недо Сонетті[5].

Давіде Баллардіні під час роботи з «Кальярі». 4 березня 2012 року.

1 липня 2006 року Баллардіні став головним тренером «Пескари», але пропрацював лише до жовтня, після чого був звільнений. Причиною звільнення тренера стали невдалі результати команди, з 6 ігор програла три і три звела внічию[6].

27 грудня 2007 року Давіде очолив «Кальярі», замінивши Сонетті, який за два роки до цього змінив його на посаді тренера цього клубу[7]. Під керівництвом Баллардіні клуб значно покращив свої турнірні результати, набравши 32 очки за 21 тиждень управління ним командою[8] і врятував клуб від вильоту в другий дивізіон. Незважаючи на вдалі результати, Баллардіні не зміг домовитися про продовження контракту з президентом «Кальярі», Массімо Челліно, і 28 травня залишився без команди[9].

4 вересня 2008 року Давіде змінив Стефано Колантуоно на посту головного тренера клубу «Палермо», підписавши однорічний контракт[10]. У першій же грі команда Баллардіні перемогла 3:1 «Рому» з рахунком 2:1, а 5 жовтня був переможений «Ювентус»; результат матчу з «Юве», досягнутий на чужому полі, став першою перемогою «Палермо» над «Ювентусом» у Турині за 47 років. 7 жовтня Мауріціо Дзампаріні оголосив, що контракт клубу з Баллардіні подовжується на 2 роки[11]. У травні 2009 році почали ходити чутки про можливості Давіде покинути клуб після закінчення року. 30 травня Баллардіні оголосив, що тренер та президент клубу не досягли взаєморозуміння[12][13][14]. Пізніше Дзампаріні сказав, що Баллардіні вважав себе вільним від кожного договірного зобов'язання з Мауріціо[15]. Вже 5 червня у «Палермо» з'явився новий головний тренер — Вальтер Дзенга[16]. Незважаючи на звільнення, Давіде ще протягом двох років отримував заробітну плату в клубі, згідно з чинним контрактом[17].

15 червня 2009 року Баллардіні був призначений головним тренером «Лаціо»[18], підписавши контракт на 2 сезони із заробітною платою в 750 тис. євро на рік. У дебютному матчі сезону, 8 серпня проти «Інтернаціонале», Баллардіні виграв свій перший трофей у кар'єрі — Суперкубок Італії[19]. У першій половині сезону «лаціале» набрали лише 13 очок в 15 матчах і вилетіли з розіграшу Ліги Європи, що викликало обурення у тіффозі клубу. 10 лютого 2010 року, після серії з 3 поразок, Давіде був звільнений, уступивши місце наставника команди Едоардо Реї[20]. Наставник залишив клуб на 3 місці з кінця в серії А.

8 листопада 2010 року Баллардіні став головним тренером клубу «Дженоа», замінивши на цьому посту Джанп'єро Гасперіні[21]. 10 листопада у своєму першому матчі з Давіде на чолі «Дженоа» здобув перемогу над «Болоньєю». 26 травня 2011 року наставник був звільнений зі свого поста, його посаду обійняв Альберто Малезані[22].

9 листопада 2011 року Баллардіні очолив клуб «Кальярі»[23][24][25]. Змінив на цьому посту Массімо Фіккаденті[26]. 11 березня 2012 року був звільнений з поста тренера «Кальярі» за низькі результати команди (17-е місце після 27-го туру чемпіонату Італії 2011/12). Наступником Баллардіні став той таки Массімо Фиккаденті[27].

21 січня 2013 року призначений головним тренером клубу «Дженоа»[28].

8 січня 2014 року призначений головним тренером «Болоньї». Контракт підписаний до 30 червня 2014 року[29][30]. Змінив на цьому посту Стефано Піолі[31].

10 листопада 2015 року призначений головним тренером «Палермо». Контракт підписаний до 30 червня 2016 року. Змінив на цьому посту Джузеппе Якіні[32]. 11 січня 2016 року був звільнений після призначення на його місце аргентинця Гільєрмо Барроса Скелотто[33]. Під керівництвом Баллардіні «Палермо» провело 7 турів у італійській Серії А 2015/16 (2 перемоги, 1 нічия, 4 поразки) і займало 16-е місце після 19-го туру. 21 січня 2016 року «Палермо» офіційно розірвав контракт з Баллардіні[34]. Проте вже 11 квітня 2016 року Баллардіні було повернуто на своє колишнє місце роботи[35][36]. Цього разу пропрацював з командою до серпня 2016, був звільнений після двох перших турів чемпіонату сезону 2016/17.

6 листопада 2017 року повернувся до тренерської роботи, утретє в своїй кар'єрі був призначений головним тренером «Дженоа». Під його керівництвом команда завершила сезон 2017/18 на 12-му місці національного чемпіонату і розпочала наступний, здобувши чотири перемоги у стартових семи матчах. Попри це після домашньої поразки 1:3 від «Парми» тренера було звільнено.

Наприкінці 2020 року знову повернувся на тренерський місток «Дженоа». Під його керівництвом генуезці фінішували на 11-му місці Серії A сезону 2020/21. Невдовзі після початку наступного сезону, восени 2021 року, тренера було знову звільнено.

У Баллардіні є три сини, всі з яких стали професійними футболістами — Лео Натале (1990 р.н.), Еліа (1991 р.н.) і Ерік (1995 р.н.)[37].

• Володар Суперкубка Італії: 2009

• Давіде Баллардіні на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Давіде Баллардіні на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)